3 деревопорні папороті Деревоеревополоні хвощ (калами)ка3. У ливарній, фармацевтичній промисловості та для влаштування феєрверківвикористовують спори​

Життєва форма рослин — морфологічна будова рослин, що склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді їх пристосування до умов життя.

Є ряд класифікацій життєвих форм рослин, в основі яких лежить різний підхід до їх вивчення.

Термін «життєва форма» щодо рослин був запропонований в 80-х рр. XIX століття відомим данським ботаніком Вармінгом (1884). Він розумів під цим поняттям «форму, в якій вегетативне тіло рослини (індивіда) знаходиться в гармонії із зовнішнім середовищем протягом всього його життя, від колиски до труни, від сімені до відмирання».

Таке визначення виявилося дуже ємним. По-перше, воно підкреслювало, що життєва форма рослини не залишається постійною, а може мінятися у міру дорослішання і старіння. По-друге, у визначенні сказано, що найважливішу роль в становленні життєвої форми відіграє зовнішнє середовище. Але це, звичайно, не означає, що життєва форма будь-якої рослини нескінченно пластична і залежить тільки від безпосередньо діючих в даний момент умов. Кожен вид рослин реагує на зовнішні дії в рамках своїх спадково закріплених можливостей. Суниця, наприклад, не стане розлогим деревом навіть за найсприятливіших для росту і галуження умов. Кажучи про гармонію із зовнішнім середовищем, ми маємо на увазі, що в життєвій формі кожного виду, що склалася, виявляються риси спадкової, виробленої в процесі природного відбору пристосованості до певного комплексу зовнішніх чинників.

Поняття «Життєва форма» та «форма росту» вживаються як синоніми, незважаючи на спроби прив'язати поняття форми росту до типів галуження.[1] Більшість систем життєвих форм розроблені лише для судинних рослин.

Объяснение:

1Самый старый гриб был найден в 1859 году, в окаменелости, возраст которой около 420 миллионов лет.

2Медовый гриб – является крупнейшим живым организмом на планете. Его мицелий охватывает площадь 2384 акров, в районе горной цепи Голубые горы (Орегон, США). Возраст этого гриба оценивается в 2,5 тысячи лет.

3По питания больше похожи на животных. Не имеют хлорофилла и не к фотосинтезу, питаются исключительно готовой органикой.

4На 90% состоят из воды.

5Кожицу дождевиков можно использовать в качестве лейкопластыря. Ее внутренняя часть стерильная и имеет бактерицидные свойства.