Лыжники во время похода заваривали чай с снега . они наполнили кастрюлю с примерно 1 кг снега , температура которого 0° c , выплавили его и полученную воду заваривали на газово-варочной поверхности . удельная теплоёмкость воды c = 4200 дж/(kg·°c) удельная теплота плавления льда λ = 3, 34∙105 дж/kг теплота сгорания природного газа q = 44∙106 дж/кг а) расчитай , насколько большое количества тепла подведено к снегу , чтобы его растопить . б) расчитай , насколько большое количество тепла проведено к воде , для её приготовления . в) выполни расчёты , запиши выводы , количества тепла , которое получается при сжигании 200 г природного газа , достаточно для того , чтобы из топлённог снега сделать чай . потери тепла не учитывать !

а)

q=λm

q=3,34×10^5×1

q=334.000 дж | 334 кдж

б)

t2=100 (температура кипения воды)

q=mc(t2-t1)

q=1×4200(100-0)

q=420.000 дж | 420 кдж

в)

q=qm

q=0,2×44×10^5

q=880.000 дж | 880 кдж

отнимаем сумму энергии на растопку и нагрев от выделившейся энергии от газа:

880-(334+420)=126 кдж

хватит.

Атмосферний тиск визначається як сила, що діє на одиницю площі, викликана вагою стовпа повітря атмосфери над цією поверхнею. на діаграмі, розташованій нижче, тиск на точку "х" збільшується зі збільшенням ваги повітря над нею, і навпаки, тиск на точку "х" зменшується при зменшенні ваги повітря над нею. розглянемо цей процес мовою молекул повітря. якщо число молекул повітря над поверхнею збільшується, то, відповідно, більше число молекул викликає тиск на цю поверхню і, отже, тиск зростає. аналогічно, зменшення числа молекул повітря над поверхнею викликає зменшення тиску. атмосферний тиск визначається за приладу, що називається "барометром", от чому атмосферний тиск також називають барометричним. в авіаційних і телевізійних прогнозах погоди тиск дається в мм ртутного стовпа ("hg), у той час як метеорологи використовують миллибары (mb) як одиницю виміру тиску на картах погоди

Всі тіла, які нас оточують, з атомів, а атоми можуть об’єднуватися в молекули – «мікроцеглинки» речовини. до складу всіх без винятку атомів (і молекул) входять так звані елементарні частинки, що мають електричні заряди ( електрони і протони) ; електрони мають негативний заряд, а протони –такий самий за значенням, але позитивний. заряд є невід’ємною властивістю певних елементарних частинок, які входять до складу всіх тіл, що нас оточують. коли говорять, що тіло заряджене негативно, то це означає, що в ньому більше негативно заряджених частинок (електронів) , ніж позитивно заряджених. якщо тіло незаряджене, то в ньому кількість позитивно і негативно заряджених частинок однакова. заряди електрона і протона мають однакові значення, але різні за знаками: заряд електрона негативний, а заряд протона позитивний. якщо тіло заряджене позитивно, то це означає, що в ньому електронів менше, ніж протонів. заряджання і розряджання тіл пояснюється переходом тих чи інших заряджених частинок від одних тіл до інших.