4) какой объём оксида углерода(4) выделится при взаимодействии раствора, содержащего 2, 3 г муравьиной кислоты, с избытком карбоната кальция

                                    2нсоон + сaсо3 = (н соо) 2 са + н2о + со2  из условия кислоты 2.3 г,  молярная масса кислоты 46 г/моль, её количество 2,3/46=0,05 моль. из уравнения, количество со2 в 2 раза меньше, т.е. 0,025 моль. объем со2 при н.у. 22,4*0,025=0,56 л

Для обчислення обʼєму вуглекислого газу, що утвориться при спалюванні 6,4 г метанолу, необхідно врахувати хімічний склад метанолу та хімічну реакцію з його спалюванням.

Метанол (CH₃OH) складається з одного атома вуглецю (C), чотирьох атомів водню (H) і одного атома кисню (O). Під час його спалювання утворюється вуглекислий газ (CO₂) і водень (H₂O).

Хімічна реакція спалювання метанолу:

CH₃OH + 1.5O₂ -> CO₂ + 2H₂O

За реакцією видно, що одна молекула метанолу спалюється з 1,5 молекулами кисню і утворюється одна молекула вуглекислого газу та дві молекули води.

Спочатку переведемо масу метанолу в моли, використовуючи молярну масу метанолу. Молярна маса метанолу (CH₃OH) дорівнює приблизно 32 г/моль.

Маса метанолу = 6,4 г
Кількість молей метанолу = маса / молярна маса = 6,4 г / 32 г/моль = 0,2 моль

Оскільки вуглекислий газ утворюється у стехіометричному співвідношенні з метанолом, кількість молей вуглекислого газу буде такою ж, як і кількість молей метанолу.

Таким чином, обʼєм вуглекислого газу, утвореного при спалюванні 6,4 г метанолу, буде залежати від умов, в яких відбувається спалювання. Звичайно, умови можуть включати температуру, тиск та обʼєм реакційного простору. При нормальних умовах (н.у.), температурі 0 °C (273,15 K) і тиску 1 атмосфери (101,325 кПа), обʼєм одного моля будь-якого газу дорівнює приблизно 22,4 л.

Отже, обʼєм вуглекислого газу, утвореного при спалюванні 0,2 моля метанолу, буде:

Обʼєм = кількість молей × обʼєм одного моля
Обʼєм = 0,2 моль × 22,4 л/моль
Обʼєм ≈ 4,48 л

Таким чином, при спалюванні 6,4 г метанолу (0,2 моль) при нормальних умовах утвориться приблизно 4,48 л вуглекислого газу (CO₂).

1) взаимодействием металла (чаще всего цинка) с соляной или разбавленной серной кислотой: zn + 2 нсl = znсl2  + н2 газ2) взаимодействием со щелочами металлов, гидроксиды которых амфотерными свойствами (алюминий, цинк): zn + 2 кон + 2 н2о = к2[zn(он)4] + н2  газ  2 аl + 6 кон + 6 н2о = 2 к3[аl(он)6] + 3 н2  газ; 3) электролизом воды, к которой для увеличения электроводности прибавляют электролит - щелочь или сульфат щелочного металла. хлориды для этой цели менее пригодны, так как при их электролитическом разложении на аноде выделяется хлор.