Почему грей уверен, что встретил девушку своей мечты? почему пантен пошел просить прощения у никса? вспомните произведения, где корабли играют немалую роль( 5-8 класс)

     1. Артур Грей находился после рейса в состоянии душевного тумана. Им овладела непонятная тоска, он пытался найти себе занятие, но это не Он смутно чувствовал, что что-то зовет его, что-то должно произойти.
    Поэтому, когда на лесной полянке у океанского берега он встретил спящую девушку, то воспринял это как тот поворот, который ему предназначила судьба. В нем "все стронулось". Он долго смотрел на на нее, причем, не только глазами, но внутренним оком. И он осторожно надел ей на палец старинное кольцо. 
    Девушка была очень привлекательна. Но, главное, Артур почувствовал в ней родственную душу. Редкая девушка была так бесстрашна и равнодушна к удобствам, что могла бы безмятежно спать на траве вдали от людей. Да не редкая, единственная!
    Узнав историю Ассоль он убедился, что не ошибся в ней. Он ведь тоже был романтик, променявший жизнь знатного человека на море.
    То, как он готовился к встрече с Ассоль, уже радовало его.  Грея вдохновляла возможность сотворить чудо своими руками. Не только эта девушка должна выходить замуж только так, но и сам капитан Грей вряд ли мог жениться буднично, как все. Он  - "капитан дельный, но непохожий" на остальных.
  2. Команда любила своего капитана и проникалась его духом. Когда Грей рассказал своему Пантену зачем все эти непонятые приготовления, то тот сразу решил сделать какое-то маленькое чудо для того, кто никак не ожидает этого.Он решил просить прощения у матроса Нильса, которого недавно отругал за потопленное ведро, де еще и угостить того табаком.
3. Много интересных книг, в которых роль играют корабли. Например, в рассказах Л.Н.Толстого "Прыжок" и Акула" действие происходит на кораблях. Из его парусов, при дря купания, уплывают мальчики, по его рангоуту и такелажу карабкается за обезьяной сын капитана. 

р Петрович Астафьев — известный талантливый писатель, ушел из жизни совсем недавно. Это был очень честный, чуткий, требовательный к себе человек. Большинство произведений Астафьева автобиографичны , почти все они о родине Виктора Петровича – Сибири, о далеком деревенском детстве. Родился он в Сибири, на Енисее, в селе Овсянка, там он жил и последние годы жизни.

Рассказ «Конь с розовой гривой» открывает добрый и светлый мир народной жизни, увиденный детскими глазами, показывает живой и наблюдательный детский характер. «Конь с розовой гривой», такой романтичный, сказочный образ, оказывается всего-навсего «пряником конем». Наша с вами задача: проанализировать содержание рассказа и выяснить, какие жизненные уроки он несет.

Объяснение:

З перших сторінок твору приваблює увагу образ дивної дівчинки, яка продавала квіти. У неї грубувата постать, або, скажімо, не зовсім романтична, років їй вісімнадцять – двадцять, на голові матроський брилик. Вона мала плачевний вигляд, замурзані черевики, не вимите та не розчесане волосся, яке так аби його привели до ладу. Але крізь це все, її природна врода сильніша, і вона красива. Вона привертала до себе увагу не лише проханням , як наприклад: «Купіть у мене квіточку, капітане!», а й своєю вродою.

Дівчинку звати Еліза, вона донька сміттяра, матері дівчина не має, а мачуха вигнала її з дому, тому, власне, їй і доводиться заробляти собі на життя самостійно, своїми власними силами.

Невдовзі її життя змінилося, її вчителем був Хіггінс, який побився об заклад, що з робить з провінційної дівчини справжню леді, і її буде не впізнати. Мені це нагадує перетворення Попелюшки в принцесу.

Хіггінс змінював їх як міг, пропонував заохочувальні подарунки, дарунки за слухняність, хоч дівчина і відмовлялася. Вчитель хвалив її, говорив яка вона слухняна, і як з нею Надалі, автор достеменно не описує перевтілення дівчини, а лише описує вже її перетворення. І так, справді, потім перед нами постає зовсім інша Еліза, юна особа, яка знає свою мету, впевнена у собі, повністю освічена та з гарними манерами. Вона позбулася свого діалекту. Еліза завдяки своїй наполегливості та красі підкорила світ, і свого щастя вона так нікому не віддасть.

Ударом для неї лише було те, що вона була повністю байдужа Хеггінсу, була лише об’єктом для виграші парі. Вона закохалася у свого учителя. Еліза вилила весь свій гнів на вчителя, що показало яка це сильна особа. Але вона і в цій ситуації взяла себе в руки та знайшла вихід з ситуації.

Історія Елізи Дулітл досить актуальна в наш час, з нею легко стикнутися у нашому житті. Це історія дівчини,  яка завдяки своїй цілеспрямованості підкорила світ.