Стихотворение Н. Сингаевского «Батьківське поле». Выполнить его анализ по схеме. Схема аналізу ліричного твору І. Загальні питання: 1. Назва твору, ім'я автора. 2.Назва збірки, складовою якої є вірш. 3. Рік написання та видання; 4. Поштовх для створення збірки чи вірша. 5.Кому присвячений. 6. Наявність епіграфа, його значення. ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання: 1. Тема, ідея. 2. Жанр твору (громадянська, інтимна, пезайжна, філософська, релігійна лірика тощо 3. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи, фігури, фоніку)? Епітети, порівняння, метафори, уособлення, символи, гіпербола, літота, алітерація, асонанс, інверсія, анафора, епіфора, градація, обрамлення (кільце), риторичні питання, оклики. ІІІ. Культурологічні питання: 1.Власна думка про твір.

1. У творах цього періоду постали картини українського народного побуту, складні людські історії, зокрема жіночі.

2.Шевченко звернувся до композиційного прийому, тому що він дає змогу зобразити широку панораму Російської імперії, допомагає і розкриттю ідейно-тематичного змісту поеми, і жанровим особливостям, бо життя, змальоване у творі, дійсно нагадує сон, оскільки суперечите усім реаліям.

Назвав поему комедією, тому що в ній засуджується несправедливий лад виражений сатирою, гротеском, карикатурою а злою іронією.

3.Гротеск — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвично смішним.

Гротесковим є й кінцевий епізод поеми, у якому від безглуздого крику царя провалюється під землю його челядь, без якої він стає жалюгідним, без­силим і смішним, саме в цей момент розкривається примарна сила царизму.

4.Образи – символи:

Сова– символ мудрості, істини.

Цар волі – узагальнений образ борців, носіїв провідних ідей;

рожеві квіти – безсмертні ідеї декабристів;

білі птахи -душі померлих на будівництві,

одна з пташок – Павло Полуботок;

5. У цій поемі йдеться про неможливість знищити душу народу, його прагнення до волі. Поема Т. Шевченка «Кавказ» присвячена щирому другові поета Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями.

6. Ця поема звертання не тільки до сучасників поета. Це слово й до нас з вами.  Він закликає до єднання, щоб усміхнулася наша заплакана мати Україна, обняла й благословила своїх дітей,  із сьгоденними подіями це й зараз актуально.

На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?

Суспільно-побутові пісні поділяються на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, пісні наповнені душевними переживаннями.

Козацькі пісні оспівують героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності, в таких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака, передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки.

Чумацькі пісні відображають життя чумаків, які заради добробуту своїх родин покидати домівки, ішли чумакувати.

Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я.  

Бурлацькі пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлака й зневажливе ставлення хазяїна до нього (бурлаки (заст.) — це селяни, які, тікаючи від закріпачення, наймалися на тимчасові заробітки, вони зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними).

У рекрутських (рекрут (іст.) — солдат-новобранець) піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, родиною, висловлюється протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків.  

У солдатських піснях передана туга за рідним краєм, показана важка муштра.

У наймитських й заробітчанських піснях ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи.

Объяснение:

УДАЧИ И ПОЛУЧИТЕ 5