1.Роки життя і місце народження Т. Шевченка2. Де і коли було збудовано перший памʼятник Шевченку?3. Скількома мовами перекладений «Заповіт»? 4. Пан, у якого Шевченко служив козачком. 5. Ким був до початку повстання Ярема з поеми «Гайдамаки»? 6. Річка, біля якої похований поет. 7. Скільки творів увійшло до першого «Кобзаря»? 8. Скільки років перебував Шевченко на засланні? 9.Рік першого видання «Кобзаря». 10.Дата першого арешту Шевченка. 11.З якого твору взято рядки:Наша дума, наша пісняНе вмре, не загине…От де, люде, наша слава, Слава України!12.Кому присвятив Шевченко вірш «Сон»?
Ответы
Цитатна характеристика Сергія з твору “Митькозавр із Юрківки”
“Е, ні, який же він худющий. Опецькуватий… А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло”. – “Це ж не Митько!.. Приятель його, Сергій.”
“Ет, тобі аби смішки. Несерйозна ти людина.”
“Спиш! Йому довірили пост, а він спить… Та як ти міг! А якби це на війні?! Хіба з таким підеш у розвідку?!”
“Мені нічого було відповісти. Приголомшений, картаючи себе за негідний вчинок, я принишк у курені… Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!”
“Докори совісті люто вгризались у моюдушу, шматували її на дрібні клаптики.”
“Вмить я пройнявся відчуттям власної мізерності, і несподівані мислі зароїлись у голові: “Ну що я, – думалось мені, – у порівнянні хоча б із оцим деревцем? Якась комаха! А в порівнянніз цілим лісом? Якийсь мікроб. А в порівнянні з земною кулею?”
“А зоологія, по твоєму краща? Я одного разу поглянув у підручник – там якісь кишковопорожнинні, гадюки – бридота одна!… Маєш бажання, то й читай собі, скільки влізе.”
“Куди, ти що… Назад! Ти що, збожеволів! Щоб під воду затягло? Як дурне теля? Не здумай лізти! – тягнув я його [Митька] що було сили.”
“Але ж не ризикувати життям! Цитатна характеристика Митька з твору “Митькозавр із Юрківки”
“О, – полегшено зітхнув я. – Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал.” (Сергій про Митька)
“… Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс.”
” Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?”
“І голова ж у тебе, Митько.”
“Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки… Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам’ять…”
“Але ж головний у нашій експедиції ти.”
“Е, ні, який же він худющий. Опецькуватий… А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло”. – “Це ж не Митько!.. Приятель його, Сергій.”
“Ет, тобі аби смішки. Несерйозна ти людина.”
“Спиш! Йому довірили пост, а він спить… Та як ти міг! А якби це на війні?! Хіба з таким підеш у розвідку?!”
“Мені нічого було відповісти. Приголомшений, картаючи себе за негідний вчинок, я принишк у курені… Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!”
“Докори совісті люто вгризались у моюдушу, шматували її на дрібні клаптики.”
“Вмить я пройнявся відчуттям власної мізерності, і несподівані мислі зароїлись у голові: “Ну що я, – думалось мені, – у порівнянні хоча б із оцим деревцем? Якась комаха! А в порівнянніз цілим лісом? Якийсь мікроб. А в порівнянні з земною кулею?”
“А зоологія, по твоєму краща? Я одного разу поглянув у підручник – там якісь кишковопорожнинні, гадюки – бридота одна!… Маєш бажання, то й читай собі, скільки влізе.”
“Куди, ти що… Назад! Ти що, збожеволів! Щоб під воду затягло? Як дурне теля? Не здумай лізти! – тягнув я його [Митька] що було сили.”
“Але ж не ризикувати життям! Цитатна характеристика Митька з твору “Митькозавр із Юрківки”
“О, – полегшено зітхнув я. – Оце я тебе пізнаю. А то аж злякався спершу. Звідки, думаю, такий запал.” (Сергій про Митька)
“… Вхопившись рукою за поручні, Митько став так вигицувати, підкидаючи ноги, що аж дошки піді мною заходили ходором, і місток затрусивсь іще дужче. Добряче спітнівши, зате наочно довівши мені, що боятися нема чого, Митько зрештою вгамувавсь, і ми заглибились у ліс.”
” Зоології? Ти що, здурів? Мало тобі колекції, мало тобі ботаніки, мало тобі нашої вчительки? Забув, як ти сам з її уроків тікав?”
“І голова ж у тебе, Митько.”
“Удень ми тільки й сиділи над книжками, сперечались, робили різноманітні припущення і бігали до бібліотеки… Митько склав декілька таблиць і заучував їх напам’ять…”
“Але ж головний у нашій експедиції ти.”
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Добрий день, Всеволоде Нестайко! Я прочитала вашу книгу «Тореадори з Васюківки» і хочу сказати, що ця книга просто фантастика! Мені здається,ми з Явою схожі. Він завжди сміється, шукає пригоди й ніколи не сидить на місці, це дуже круто. Ця книга сповнена великою кількістю смішних моментів, наприклад, метро під свинарником або ж Робінзон Кукурузо. Мені більше за все сподобалась частина, де хлопці заблукали в кукурудзі і Ява сказав:
Объяснение:"Не зви мене більше – Ява, зви мене – Кукурузо!". І їхні інші пригоди теж не залишили мене байдужою. Я впевнена, що прочитаю цю книгу ще не один раз, оскільки вона справді запала мені в серце. Я обов'язково пораджу своїм друзям її прочитати!)