Текст про осень на украинском "осень прийшла"

Найкрасивіша деталь осені - це листопад. прогулянки в парку перетворюються на вишукане задоволення. густо і, різнобарвні листя можна згрібати в оберемки, підкидати в повітря, збирати в букети і плести вінки. і все таке яскраве, насичене кольором, що змагаються з соковитістю літа! частинку осені можна забрати з собою і висушити між сторінок книги, щоб потім, в студені зимові вечори розглядати і згадувати прекрасні миті, коли цей крихкий лист впав вам на долоню з жовтіючого клена.   природа готується до зими, остигає, сповільнюється. калюжі покриваються крихким льодком, дерева облітають в мовчазній печалі. птахи співають рідше, перелітні збирають у небі свої трикутні зграї. поля вже прибрані, а грибники поспішають по лісах зібрати свій останній цього року врожай. грім більше не гримить, і блискавки не виблискують, сонце стає рідкісним гостем на небозводі. осінь, осінь, ти знову прийшла сиві прілі тумани стеляться по землі. грунт, сира і волога, місить по ногами кашу. скоро її почне сковувати мороз і в небі закружляють білі бджоли, а поки всі мрячить і мрячить нескінченний дощ. після невтомного гомону спекотних літніх днів, природа здається занімілою. чи не дзижчать комахи, що не шелестять на вітрі крони, соловей давно доспівав свою арію, все навколо поступово занурюється в сон.

із малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. мова — це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. у ній відбито його характер, історію, звичай, побут. як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу, до рідної
мови. людина може покинути батьківщину і не чути більше рідної мови, але у підсвідомості залишаться колискові, які виспівувала мати, перші враження, добуті тільки цією, єдиною і неповторною, мовою. мовою, якою говорили діди й прадіди, з любов'ю до якої дитина з'являється на світ.

Гарне питання, не тільки філософи, а й прості люди, також шукають відповідь на це запитання( .)я () вважаю, що його не можна просто відчуття, що хтось підготував нам усе, а ми просто будемо слухатись когось. це не правильно, так бути не може! невже хтось зробив для стіва джобса комп’ютер, а може
стівену гокінгу хтось розповів про теорію чорних дір? ні, вони самі це зробили, (віднайшли), вираховували. ніхто не зробить за вас діло, але саме ви вирішуєте що далі робити. з одного боку( ) це гарно, коли ти вирішуєш свою долю, коли ти складаєш свій життєвий шлях, але треба і тут знати обмеження,
бо інколи ти можеш узяти свою долю, та відправити її на працю до брудного заводу, де живуть від зарплати до зарплати, а може відправиш її взагалі, бог знає куди…також пам’ятайте про інших інколи) , йдучи до успіхів, ми, самі цього не (бачучи), втоптували інших у бруд, зіпсувати їхній життєвий шлях,
тому ( ) треба намагатися бути кращим ніж всі, але при цьому не втоптувати їх у бруд, розрізняти самовдосконалення, самоповагу від наглості.обирати вам, зробити свою долю так, щоб про вас написали у підручниках з історій( ) так, аби можна було розповісти дітям, чи тихо прожити і тихо померти…я
звичайно не вчителька , але де виправила поставила дужки , а ти вирішуй.намайбутнє, старайся не робити таких довгих речень , там буде багато помилок