Морфологічний розбір слова дня

дня-омонiм

iменник, неживе, чол. рiд, едине число, Р.п, мовне, вiдповiдаэ на питання (нi/около) чого?

1. (Нет) дня (чего?) - существительное, так как обозначает предмет.

Начальная форма - день

2. Постоянные признаки: 2 склонение, мужской род, неодушевленное, нарицательное.

Непостоянные: единственное число, родительный падеж.

3. Нет (чего?) дня (дополнение, подчёркивается пунктирной линией).

Спочатку хочеться зазначити, що багато творів Тарас Шевченко присвятив описам рідної природи. Він був справжнім патріотом, а тому любив свою країну понад усе. І, звісно ж, не міг залишитися байдужим до її краси.

У поезії «Над Дніпровою сагою» природа живе своїм власним життям. Вона ніби оживає перед поетовим оком, набуваючи людських рис. Читаючи цей вірш, я ніби бачу бурхливий Дніпро, який біжить у далечінь, а по його берегах розкинули віти пишні дерева:

Над Дніпровою сагою,

Стоїть явор меж лозою,

Меж лозою з ялиною,

З червоною калиною.

Старий явір поет порівнює із козаком, що у самоті й посивів:

Стоїть старий, похилився.

Мов козак той зажурився.

Що без долі, без родини,

Та без вірної дружини…

Інші ж дерева, навпаки, порівнюються із молодими дівчатками, у яких ще попереду ціле життя, а тому вони безжурні й сміхотливі, співають пісень й не думають ні про що погане:

А калина з ялиною

Та гнучкою лозиною,

Мов дівчаточка, із гаю

Виходжаючи, співають…

Мені здається, що поет дуже влучно порівняв шелест листя із співом. Саме таке порівняння підсилює враження, ніби природа справді оживає. Узагалі, настрій цієї поезії досить веселий та бадьорий. Природа, яка в ньому змальована, ніби розцвітає яскравими барвами в кожному рядку.

Зовсім інше враження справляє уривок з поеми «Княжна» — «Зоре моя вечірняя». Увесь вірш нагадує ліричну пісню або колискову. Природа, яка постає перед очима читача, набуває якихось казкових, чарівних рис. Кожний рядок ніби віщує щось недобре. Це враження підсилюється образами нехрещених дітей та вовкулаки, а також криками сичів:

А на вітах гойдаються

Нехрещені діти.

Яку полі на могилі

Вовкулак ночує,

А сич в лісі та на стрісі

Недолю віщує…

Природа у вірші ніби відпочиває від денної суєти: сонечко сідає за гори, дерева розпускають віти на води Дніпра, лише сон-трава розпускається вночі й цвіте чарівливим цвітом:

Як широка сокорина

Віти розпустила…

А над самою водою

Верба похилилась;

Аж по воді розіслала

Зеленії віти…

Тарас Шевченко досить оригінально відобразив красу рідної природи-неньки у своїх поезіях. Складається враження, що природа справді оживає. Я вважаю Тараса Шевченка справжнім митцем рідного слова. Кароче шось там вибири! =)

С1 составьте план текста. для этого  выделите основные смысловые фрагменты  текста  и озаглавьте каждый из них.     - необходимость разделения властей   - последствия власти в одних руках   - принцип монтескье  с2 какой принцип организации  государственной власти описан в тексте?   назовите  две характеристики, раскрывающие сущность этого принципа.    в тексте описан такой принцип организации государственной власти как «разделение властей». – независимость (ни одна ветвь не может подчинить себе другие) – принцип сдержек и противовесов (все ветви власти сдерживают друг друга по мере взаимодействия).   с3. в чём автор видит опасность  соединения отдельных ветвей власти между  собой? назовите условие,  которому, по мнению автора, «ни одна  из  ветвей власти не может подчинять себе другую».   « опыт  показывает, что если в одном  органе или у одного лица сосредоточивается  вся полнота власти, то неминуемо  возникновение тирании». условием выступает четкое разделение между ветвями и их независимость.  с4 опираясь на знание  обществоведческого курса, назовите высшие органы  государственной власти рф и  укажите, к какой ветви власти каждый из них  относится.

высшие органы  государственной власти рф: правительство рф (исполнительная), конституционный и верховный суды (судебная), федеральное собрание россии (законодательная)