Нужно придумать сочинение для 3 класса о самбо.

Sambo sambo — simple kind of struggle that attracts men, youth and adolescents to master the art of self-defense without weapons in difficult situations. this kind of struggle has united elements of many national kinds of struggle. as combat sports with two types — sport and combat sambo exists since 1938 the main task of the wrestlers that have entered into a single combat — to achieve a clear victory over the enemy, throwing him on his back, and stand on their feet or use the locks, forcing the enemy to accept defeat. engaged in sambo, a young man passes a comprehensive test their will, endurance, hard work, developing perseverance in achieving goals, self-discipline, self-control of feelings and emotions, becomes a mature and courageous. high moral and strong-willed qualities sambo wrestler should be combined with excellent physical qualities and motor abilities. the variety used in sambo techniques places high demands on psychomotor abilities: you need to quickly and accurately coordinate the many parts of the movement when performing sweeps, traps, throws, grabs, hooks, turntables and other attacking actions and counterreceptions. the wrestling rules assign the athletes into weight categories based on age. lightest weight among adolescents, 29 kg, maximum weight — more than 71 kg (weight category vary by 3 kg). boys junior age minimum weight — 35 kg and maximum — over 77 kg adult has 10 weight categories from 48 kg to 100 kg and more. your contractions are limited by age and is 4, 6 or 8 min. the results of the matches are evaluated as a clean victory, the odds on points with the odds with the minimum advantage. action overly reckless and aggressive fighters reglementary the list of prohibited techniques, leading to injury.

Ilike to eat a lot . of course i like when it smells good and look pretty awesome . i like vegetables , fruits and sweets . i think that mashed potatoes with vegetables taste delicious . my  mom says that there is nothing better than porridge with bananas in the morning . i disagree with her , because its so boring for me to eat porridge , i'm not an english person at all because they start every morning with a plate of porridge , eggs and beacon . by the way , i can't live without sweets . i like chocolate , jam , and maffins.

усі ми з дитинства мріємо кимось стати: чи то космонавтом, чи то естрадною зіркою, чи то більш просто — агрономом або бухгалтером. після закінчення школи перед нами відкривається безліч доріг. це і технікуми, і інститути, і університети. та не проста річ — вибрати якусь професію з більш ніж двох тисяч існуючих. дехто наслідує приклад батьків, інші ж не можуть вирішити і після закінчення школи. мені здається, дуже важливо не зрадити своїй мрії, і тоді будь-яка робота буде і легкою, і радісною. я свій вибір зробив уже давно. я з дитинства мрію про професію вчителя. мені здається, що це найгуманніша в світі професія. учитель несе людям не тільки знання, він несе ще доброту і правду. учитель, мені здається, бачить людей наскрізь, люди цієї професії оцінюють відразу, хто чого вартий. це тому, що вони працюють із людьми усе своє життя і можуть по одному слову здогадатися, хто стоїть перед ними.

честь і совість. ми так часто чуємо ці слова, що, можливо, вони втратили для нас своє справжнє значення. ми дуже часто промовляємо їх, але, на жаль, дуже рідко задумуємось над тим, що вони означають насправді. інколи совість і честь для нас лише символи, що не мають змісту і вживаються нами тільки для ефектних патетичних промовмені хотілося б присвятити своє життя медицині, і питання честі і совісті для мене пов’язані, перш за все, з честю і гідністю лікаря.лікар — одна з найблагородніших професій на землі. до цілителів люди завжди відносились особливо, їх цінували і поважали. в руках лікаря знаходиться людське життя, тому велике значення мають його душевні якості і мотиви, котрими він користується в своїй діяльності.легше стати лікарем, ніж бути ним. медик не просто професіонал — він творець. майстерність хорошого лікаря — не тільки в його руках, у техніці оперування або вмінні правильно поставити діагноз, а й у здібності блискавично приймати єдино правильне рішення, у глибині мислення, в умінні шукати нові шляхи.і звичайно ж професіональні якості лікаря визначаються, в першу чергу, не об’ємом знань чи компетентністю в тій чи іншій галузі, а його людською сутністю, любов’ю до людей, уважністю, вмінням побачити в кожному пацієнті людину, зрозуміти його думки і почуття.совість медика буде чистою, якщо за кожного пацієнта він буде боротися до кінця, як за свою рідну людину, бо справжній лікар не той, що пройшов курс медицини, а той, що усвідомлює свій обов’язок перед людьми, той, чиїми діями керує честь і совість.це нелегка професія. і хоч (я знаю! ) дуже важко вступити до медінституту, я буду прикладати максимум зусиль, щоб вступити.лікувати людей, захищати їх від хвороб і смерті — що може бути прекрасніше?

астроном

із сивої давнини людство приваблювало таємниче і надзвичайно гарне зоряне небо.я теж з дитинства милувався яскравими мерехтливими крапочками — зорями — на темному небосхилі, їхнє життя було для мене таємничим ореолом. у 10 років мама подарувала мені листівки з зображенням зодіакальних сузір’їв. і відтоді я почав збирати марки, листівки, малюнки з зображенням зоряного неба і планет. я прочитав безліч книг з астрономії, вечори я присвячував розв’язанню з астрономії, розрахункам орбіт планет. я також виписував спеціальні астрономічні журнали.і ось батьки мені на шістнадцятиліття подарували телескоп. тепер я міг милуватися зоряним небом і ро: бити замальовки місяця, спостерігав кільця сатурна, бачив своїми очами червону пляму на юпітері і багато інших цікавих речей.це був зламний момент у моєму житті. я вирішив присвятити своє життя науці астрономії. у ній я бачу сенс свого життя. адже і по сьогодні астрономія — найзагадковіша наука, вона розширює свої горизонти і не обмежена для відкриттів.

кожна людина хоче бути щасливою. однією зі складових щастя звичайно ж є робота. улюблена робота. а якщо людина отримує за улюблену роботу і пристойну винагороду то це вже велике щастя! це, звичайно, жарт, а от вибір майбутньої професії справа дуже серйозна і відповідальна. і братися за неї треба якомога раніше, бо як то кажуть: «старого собаку нових трюків не навчиш»!

батьки з дитинства ставилися до мене як до особистості. завдячуючи цьому, я ніколи не соромилась своїх уподобань, завжди залишалася сама собою, не підлаштовуючись під чужу думку. тож, мій шлях до вибору майбутньої професії був вільним. але не легким.

а якщо чогось хочеш досягти треба докласти зусиль. і я наполегливо вчилася малювати, писати вірші, старанно вивчала іноземні мови (щоб мати змогу спілкуватися з будь-ким). а перебудова світу «на краще» почалася з «братам нашим меншим» собакам. і це не рік, не два, а майже все життя.