Вставьте в пропуски until, till или before 1. he recalled that day he fell asleep. 2. don't take any steps you learn what is in this letter. 3. they remained in thr garden they got quite cold. 4. a quarter of an hour passed the lessons began. 5. he slept through the early grey of morning the direct reys of the sun fell on his face. 6. i waited the next train came. 7. meg strained her eyes upon her work it was too dark to see the threads. 8. she listened patiently he had finished his lecture. 9. he worked slowly. first writing the message. then rewordind it he was satisfied. 10. he waited the girl had gone. then he walked over to the closet where his street clothes were. 11. we star our experiment. i want you to read these notes. 12. he was sure that she wouldn't say anything the children left for the school. 13. don't trouble the trouble troubles you.

Вулиця, на якій я живу

Правда це чи ні, але кажуть, що на характер людини впливає вулиця, на якій він виріс. Ті порядки, закони чи звичаї, які існують чи навіть в яких брав участь на вулиці, назавжди залишаються в твоєму серці і ще десь глибоко в підсвідомості. Це дуже легко і дуже складно пояснювати. Спробую пояснити, те що легше. Є вулиці авторитетні, є давні чи нові, є центральні чи периферійні. Мені здається, багато залежить навіть від того, чи ходить по вашій вулиці трамвай, тролейбус чи маршрутка. Це все впливає на нас, але в який б — то навряд слід пояснювати. А чи варто? Нехай все залишиться такою собі романтичною таємницею у наших душах.

Я народився і виріс на вулиці Бойовій. Мабуть, навіть таксисти не знають, де вона розташована. Це Дзержинський район, Олексіївка. Я живу в приватному секторі. Уся наша вулиця — то суцільні маленькі одноповерхові (рідко двоповерхові) будиночки і місцями хатинки. Взагалі, уся Олексіївка така. Але ближче до вулиці. Назва її, Бойова, трактується легко. У часи другої світової війни тут відбувалися численні бойові дії. Поруч знаходилося, як кажуть старі бабусі, навіть німецьке кладовище. Одразу після війни, район почав заселятися і назви вигадувалися дуже Армійська, Штурмова,. Піхотна, Артилерійська, Бойова.

Моя вулиця дуже красива. Це я кажу не лише тому, що вона моя, а й тому, що це справді так. У нас кожна вулиця має свою особливість: на одній квітнуть каштани, на іншій — яблуні. А, на нашій — абрикоси. Якби вулиці називали пізніше, то назви Абрикосова їй би не уникнути. Впродовж усієї вулиці ростуть абрикоси. Ледь не біля кожного двору. І коли на початку літа дерева цвітуть білими пелюстками, все навколо здається білим, наче це рай. Також наша вулиця має сквер — і там цих дерев безліч: абрикоси, вишні, каштани, сливи, клени, тополі. Але не в цьому головна його особливість. І навіть не в тому, що там часто збираються мешканці вулиці. Для мене він частка тієї території, де минуло моє дитинство. Саме там я ходив ще малечею з батьками, туди я погуляти, там бігала більшість дітей нашої вулиці. То були часи, коли я був найщасливішою людиною всесвіту. Я не мав проблем, складних обов'язків, ми всі — діти — робили те, чого бажало серце. Ми були такими безтурботними. У цьому сквері ми проводили цілий день, а якби вночі не хотілося спати, то і ніч. Піжмурки, футбол, ще якісь ігри, назви яких вже не пам'ятаю, — це все приваблювало нас, роблячи щасливими.

Во времена возвышения могущественной Британской империи Лондон стал практически центром мира. Баснословные капиталы и ресурсы, перетекающие в метрополию из многочисленных заморских колоний, сделали столицу Великобритании богатым, надменным и блестящим городом, напичканным архитектурными шедеврами, великолепными концертными залами и модными магазинами. Лондон является вожделенной целью не только для бесчисленных потоков иммигрантов, но и для туристов со всего мира. Пышные городские кварталы Викторианской эпохи, Букингемский дворец, Тауэр и Вестминстерское аббатство входят в список самых посещаемых мировых достопримечательностей. «Мишленовские» рестораны и модные клубы лондонского района Сохо привлекают сюда самую продвинутую, прогрессивную, избранную публику.