Придумать 10 предложений на to be going to !

I am going to do sports.
I am going to play tennis
I am going to play chess.
I am going to go to Italy.
I am going to stay at home tomorrow.
I am going to buy tickets .
I am going to write a book.
I am going to go to school
I am going to buy a car
I am going to read a book

Селянське повстання 1768 року  на україні відоме під назвою коліївщина. термін “коліївщина” був вимудруваний не самими повстанцями, а уніатськими ксьондзами, які перетворили польське слово “жезь” (“різня”) на український еквівалент “коліївщина” (від “колоти” списом чи ножем). напад ів на умань згадується в 1737 році. тоді вони захопили і пограбували місто. наступні набіги ів на умань  жорстокою розправою над ними [1; 97,133,137,254]. згодом назвали також учасників повстання 1768 року, а саме це повстання – “”, “різнею”, “уманською різнею”, “коліївщиною”. здобувши умань, повстанці готувалися до поширення повстання. залізняк розсилав по правобережжю універсали, в яких закликав до продовження боротьби. ось, наприклад, в одному з них говорилось таке: “кидайте хати, жінок, улюблених дітей, не тужіть за ними, бо скоро побачитесь. дасть бог перемогу і будете вільними” [2; 374]. в таємницях царської дипломатії вони не зналися і вважали, що російський уряд у 1768 році був зацікавлений відібрати у польщі українські землі. тож необхідно було братам по вірі визволити україну і підняти український народ проти шляхти. коли загарбників проженуть, тоді борців за волю україни прийме цариця. отже, огляд історіографічних джерел про дозволяє виокремити три точки зору її трактування: польську, російську та українську. українська історіографія (м.максимович, в.антонович, м.костомаров, м.грушевський та інші) висловлювала народну точку зору на рух, тому й заганялася польською та російською владою в глухий кут заборон  і забуття.    висвітлення в польській та російській історіографії мало тенденційний характер, оскільки виправдовувало політику загарбників.

my spring break.

spring break wasn't original. i spent all nine days with my grandparents. after a long separation, i saw how quickly they had aged. i realized how little time i devote to the dearest people in my life. all the holidays i dedicated to them.

i liked doing nice things for them every time.

in the morning i hardly, but for the sake of their smiles, woke up early and cooked breakfast.

i remembered that my grandmother had long asked me to paint a floral picture for her, which i did not find time for. finally, in the room hangs a striking painting!

my grandfather and i visited the stankevich museum, he personally gave me a tour and presented his own analysis of his work.

in addition, during the reading we regularly discussed over a cup of tea the work "war and peace".

but grandfather surprisingly not philologist, and geologist) he showed me rare in early life samples minerals.

my grandmother taught me how to cook traditional dishes of our family, the recipes of which are passed down from generation to generation.

all together in the evenings we watched videos and photos from my family's youth and my childhood.

this time at them on a visit, it is better than any resort. it is important for me to return to my native places, to remember who i am, and to clean my heart and soul from the dirt of the noisy city. check for errors?