You have received a letter from your english pen friend donna i do not have much money so i usually go shopping with my and he pays for things. who do you usually do the shopping with? do you like going shopping? what is your attitude to online shopping?

19/11/2017
Somewhere in Russia

Dear Donna,
I'm very pleased of your letter. It's great to keep connections with each other!
I'm an adolescent and that's why I don't have much money and I should go shopping with my parents or other relatives. And the most terrible thing is that I hate shoping, but my closers always take me with themself to markets. I like online shopping, you can work while choosing another book in your browser.
Sorry, but have to go, my mother calls me to go shopping, she can't left me at home alone

Best wishes,
Rumdarina.

During the summer holidays my family and I went to Italy to Rome.After we arrived we checked into a beautiful hotel.The weather was warm and Sunny and windy . every day in the evenings my parents and I went to the sea and from the morning we went on a different tour and aquapark.

Во время летних каникул мы с семьей ездили в Италию, в Рим . После того как мы приземлились мы заселились прекрасный отель.погода была теплая, солнечная и ветреная . каждый день по вечерам мы с родителями ходили на море, а утром отправлялись на различные экскурсии и в аквапарк.

Селянське повстання 1768 року  на україні відоме під назвою коліївщина. термін “коліївщина” був вимудруваний не самими повстанцями, а уніатськими ксьондзами, які перетворили польське слово “жезь” (“різня”) на український еквівалент “коліївщина” (від “колоти” списом чи ножем). напад ів на умань згадується в 1737 році. тоді вони захопили і пограбували місто. наступні набіги ів на умань  жорстокою розправою над ними [1; 97,133,137,254]. згодом назвали також учасників повстання 1768 року, а саме це повстання – “”, “різнею”, “уманською різнею”, “коліївщиною”. здобувши умань, повстанці готувалися до поширення повстання. залізняк розсилав по правобережжю універсали, в яких закликав до продовження боротьби. ось, наприклад, в одному з них говорилось таке: “кидайте хати, жінок, улюблених дітей, не тужіть за ними, бо скоро побачитесь. дасть бог перемогу і будете вільними” [2; 374]. в таємницях царської дипломатії вони не зналися і вважали, що російський уряд у 1768 році був зацікавлений відібрати у польщі українські землі. тож необхідно було братам по вірі визволити україну і підняти український народ проти шляхти. коли загарбників проженуть, тоді борців за волю україни прийме цариця. отже, огляд історіографічних джерел про дозволяє виокремити три точки зору її трактування: польську, російську та українську. українська історіографія (м.максимович, в.антонович, м.костомаров, м.грушевський та інші) висловлювала народну точку зору на рух, тому й заганялася польською та російською владою в глухий кут заборон  і забуття.    висвітлення в польській та російській історіографії мало тенденційний характер, оскільки виправдовувало політику загарбників.