Grammar present continuous.complete the chart. + the baby's crying.she's playing the violin.they're having a party.1) - (отриц.) the crying.she the violin.they a party. 2) ? (вопрос.) the baby ? is the violin? they a party?

Present Continuous.
Interrogative:
1. Is the baby crying?
2. Is she playing the violin?
3. Are they having a party?
Negative:
1. The baby isn't crying.
3. She isn't playing the violin.
3. They aren't having a party.

Приняться за работу -  start working. отправиться в путешествие -  to travel the world .заставить джона приняться за дело - to force john to work .  выставить корзину -  to put the basket.в  тех же самых  окрестностях-  in the same vicinity. умелый мальчик -  skillful boy. гостей   -   to  welcome guests.жители города -  residents.покинутая деревня -  abandoned village.книжная ярмарка -   book fair.искать счастье -  to look for happiness.предсказать судьбу -  to predict the fate of.быть удачливым -  to be lucky.совершить выгодную сделку -  to make a better deal.кислая улыбка -  a sour smile.скрыться из виду -   to hide out of sight. намазать хлеб вареньем -  spread bread jam.уронить слезу -  shedding a tear.

Селянське повстання 1768 року  на україні відоме під назвою коліївщина. термін “коліївщина” був вимудруваний не самими повстанцями, а уніатськими ксьондзами, які перетворили польське слово “жезь” (“різня”) на український еквівалент “коліївщина” (від “колоти” списом чи ножем). напад ів на умань згадується в 1737 році. тоді вони захопили і пограбували місто. наступні набіги ів на умань  жорстокою розправою над ними [1; 97,133,137,254]. згодом назвали також учасників повстання 1768 року, а саме це повстання – “”, “різнею”, “уманською різнею”, “коліївщиною”. здобувши умань, повстанці готувалися до поширення повстання. залізняк розсилав по правобережжю універсали, в яких закликав до продовження боротьби. ось, наприклад, в одному з них говорилось таке: “кидайте хати, жінок, улюблених дітей, не тужіть за ними, бо скоро побачитесь. дасть бог перемогу і будете вільними” [2; 374]. в таємницях царської дипломатії вони не зналися і вважали, що російський уряд у 1768 році був зацікавлений відібрати у польщі українські землі. тож необхідно було братам по вірі визволити україну і підняти український народ проти шляхти. коли загарбників проженуть, тоді борців за волю україни прийме цариця. отже, огляд історіографічних джерел про дозволяє виокремити три точки зору її трактування: польську, російську та українську. українська історіографія (м.максимович, в.антонович, м.костомаров, м.грушевський та інші) висловлювала народну точку зору на рух, тому й заганялася польською та російською владою в глухий кут заборон  і забуття.    висвітлення в польській та російській історіографії мало тенденційний характер, оскільки виправдовувало політику загарбників.