find in the text the word combinations given below, fi ll in the appropriate prepositions, and translate them: to be help; to be attached somebody; to jump one’s feet; to roar fury; the shade the thick reed; a mouth full saliva; to fi nd oneself a terrible situation. th e loyalty and faithfulness of dogs towards their owners have been widely described in diff erent novels and short stories written by authors throughout the world. th e dog is ready to sacrifi ce his life to save his master’s life, and we all know the saying “as faithful as a dog”. at the same time, some scientists who have studied the behaviour of wild animals, state that wild animals can also show a special aff ection towards man. during scientifi c expeditions, i was convinced by certain incidents that wild animals can also possess and show emotions, as well as be of help. th e wild sows “capa”, “cicea” and “hrunea” were raised at the nature reservation “codru”, where experiments to study the behaviour of wild animals were performed. th ey were so attached to me that they followed me everywhere in the forest. capa, as a leader, trailed right behind me followed by cicea and hrunea, respectively. one day i had to cross a valley covered by high, thick reed. right in the middle of the valley, i came across a very large, wild boar. he was sleeping on the wet, cold ground in the shade of the thick reed. upon seeing me, the wild boar jumped to his feet, roared with fury and then ran a distance of 5-6 m towards me. th en he started to circle round me, intending to attack. i found myself in a terrible situation: a giant creature, of more than 300 kg in weight, with an open mouth, full of saliva, and very large, crooked, sharp teeth, with raised hair and bloody eyes was attacking me. my fi rst instinct was to climb a tree, however no trees were nearby. i had nothing to save myself with. i was very surprised to see how the tamed sows protected me. th ey began to move around, making the space between me and the wild boar larger and larger. aft er several rotations the wild boar backed off , and then turned around and ran into the forest. i was saved.

доброго ранку, міс давши. міс давши була суворим учителем. якщо учень хотів вийти з класу попити води, міс давши просто дивилася на нього і нічого не говорила. вони боялися цього погляду і називали її "жахлива міс давши", хоча вона ніколи не кричала і не лаялася на них. в той день в її класі на уроці ії сиділо 40 учнів. вони чули дзвінок з уроку, але не рухалися, вони не розмовляли, всі вони чекали в тиші і дивилися на міс давши. тільки після того, як вона сказала їм закрити підручники і йти, вони тихо вийшли з класу без криків або бігу. хлопчика, який розмовляв на уроці, залишили в класі і змусили написати 12 разів "я не повинен розмовляти під час уроку". почався наступний урок. учні прийшли в клас і зайняли свої місця. міс давши дала їм робити письмові роботи, тому що це був вівторок, а по вівторках вони завжди виконували письмові завдання. один хлопчик штовхнув дівчинку, яка сидить по-сусідству. міс давши подивилася на нього, і він перестав приставати до дівчинки, хоча міс давши навіть не сварилася на нього. міс давши дивилася на хлопчика, але бачила не його. замість нього вона бачила томаса бейкера, який сидів на цьому місці 6 або 7 років тому. війна розкидала дітей, що вчилися у неї, по різних частинах світу. один був у німеччині, інший - в джунглях нової гвінеї, третій - десь в африці. вона не знала, де всі вони були. хоча всі вони закінчили школу багато років тому, зараз вона бачила їх, ніби їм було 7, 10 або 12. учень, про який вона думала найчастіше, був томас бейкер. німецькі літаки скинули бомби на його корабель, і протягом багатьох днів він лежав на плоту без їжі і води. коли його знайшли, він був на межі смерті. газети багато писали про нього в ті дні. ренді бекер підняв руку. "так, бейкер? " запитала міс давши. "я отримав лист від тома вчора", пояснив хлопчик. "можна мені прочитати його класу? " "так звичайно". "але тільки воно довге". "я впевнена, буде корисним кожному почути лист такого хороброго людини", пояснила вчителька. ренді озирнувся і почав читати. том розповідав своєму молодшому братові, що він бачив з літака, на якому його доставили назад в ію. він написав, що земля внизу виглядала як карта, яку вони розглядали в школі на уроках ії. далі він писав, як він мучився на плоту без їжі і води. "ти знаєш, про кого тоді я думав? чи не про хлопчика або дівчинку," пояснив він. "я думав про міс давши, і там у відкритому океані я грав в одну гру. ні, я не жартую. вона мені вижити. я уявляв, що я знову в класі ії, я згадував погляд міс давши, коли ми хотіли вийти з класу попити води. так, я уявляв, що я на уроці, і постійно думав, "дзвінок продзвенить через кілька хвилин. можна почекати ще трохи. ти повинен дочекатися дзвінка ". і все ставало простіше. в океані було також важко, як в школі. розкажи про це хлопчикам, добре? " ренді раптово зупинився. "усе? " запитала міс давши "ні", сказав ренді. його обличчя почервоніло. "тут йдеться" будь ласка, подякуй міс давши і поцілунок її за мене ". міс давши підійшла до хлопчика." ну, ренді, "сказала вона." я чекаю. "у тиші малюк ренді поцілував" жахливу міс давши ". ніхто в класі не сміявся або навіть жартував, все сиділи тихо, крім однієї дівчинки, яка несподівано сказала. "це як медаль", сказала вона. "це як медаль, яку він вручив міс давши".

доброго ранку, міс давши. міс давши була суворим учителем. якщо учень хотів вийти з класу попити води, міс давши просто дивилася на нього і нічого не говорила. вони боялися цього погляду і називали її "жахлива міс давши", хоча вона ніколи не кричала і не лаялася на них. в той день в її класі на уроці ії сиділо 40 учнів. вони чули дзвінок з уроку, але не рухалися, вони не розмовляли, всі вони чекали в тиші і дивилися на міс давши. тільки після того, як вона сказала їм закрити підручники і йти, вони тихо вийшли з класу без криків або бігу. хлопчика, який розмовляв на уроці, залишили в класі і змусили написати 12 разів "я не повинен розмовляти під час уроку". почався наступний урок. учні прийшли в клас і зайняли свої місця. міс давши дала їм робити письмові роботи, тому що це був вівторок, а по вівторках вони завжди виконували письмові завдання. один хлопчик штовхнув дівчинку, яка сидить по-сусідству. міс давши подивилася на нього, і він перестав приставати до дівчинки, хоча міс давши навіть не сварилася на нього. міс давши дивилася на хлопчика, але бачила не його. замість нього вона бачила томаса бейкера, який сидів на цьому місці 6 або 7 років тому. війна розкидала дітей, що вчилися у неї, по різних частинах світу. один був у німеччині, інший - в джунглях нової гвінеї, третій - десь в африці. вона не знала, де всі вони були. хоча всі вони закінчили школу багато років тому, зараз вона бачила їх, ніби їм було 7, 10 або 12. учень, про який вона думала найчастіше, був томас бейкер. німецькі літаки скинули бомби на його корабель, і протягом багатьох днів він лежав на плоту без їжі і води. коли його знайшли, він був на межі смерті. газети багато писали про нього в ті дні. ренді бекер підняв руку. "так, бейкер? " запитала міс давши. "я отримав лист від тома вчора", пояснив хлопчик. "можна мені прочитати його класу? " "так звичайно". "але тільки воно довге". "я впевнена, буде корисним кожному почути лист такого хороброго людини", пояснила вчителька. ренді озирнувся і почав читати. том розповідав своєму молодшому братові, що він бачив з літака, на якому його доставили назад в ію. він написав, що земля внизу виглядала як карта, яку вони розглядали в школі на уроках ії. далі він писав, як він мучився на плоту без їжі і води. "ти знаєш, про кого тоді я думав? чи не про хлопчика або дівчинку," пояснив він. "я думав про міс давши, і там у відкритому океані я грав в одну гру. ні, я не жартую. вона мені вижити. я уявляв, що я знову в класі ії, я згадував погляд міс давши, коли ми хотіли вийти з класу попити води. так, я уявляв, що я на уроці, і постійно думав, "дзвінок продзвенить через кілька хвилин. можна почекати ще трохи. ти повинен дочекатися дзвінка ". і все ставало простіше. в океані було також важко, як в школі. розкажи про це хлопчикам, добре? " ренді раптово зупинився. "усе? " запитала міс давши "ні", сказав ренді. його обличчя почервоніло. "тут йдеться" будь ласка, подякуй міс давши і поцілунок її за мене ". міс давши підійшла до хлопчика." ну, ренді, "сказала вона." я чекаю. "у тиші малюк ренді поцілував" жахливу міс давши ". ніхто в класі не сміявся або навіть жартував, все сиділи тихо, крім однієї дівчинки, яка несподівано сказала. "це як медаль", сказала вона. "це як медаль, яку він вручив міс давши".