уже третий раз ставлю данное задание за СРАЗУ ГОВОРЮ И ЗДЕЛАЙТЕ ТО ЧТО В КВАДРАТЕ

ответ: 1. Co-worker

2. War

3. Children

4. Cities

5. Border

6. Officer

7. poppies

Объяснение:

Charity - rendering selfless (free of charge or on preferential terms) aid to those in need. The main feature of the charity is free and unconstrained choice of the type, time and location, as well as maintenance services. Expressions of charity: the production and transfer of knowledge and skills of the more successful, and encouraged the public utility of the system (at this point in time, and under certain circumstances) activities, the creation of appropriate conditions (temperature) for the implementation and actively invited to participate in the add ("give a fishing rod rather than a fish"), the transfer of food, property and other commodities, as well as their means of acquisition, including cash, selfless works and services (pro bono work), other support.

Селянське повстання 1768 року  на україні відоме під назвою коліївщина. термін “коліївщина” був вимудруваний не самими повстанцями, а уніатськими ксьондзами, які перетворили польське слово “жезь” (“різня”) на український еквівалент “коліївщина” (від “колоти” списом чи ножем). напад ів на умань згадується в 1737 році. тоді вони захопили і пограбували місто. наступні набіги ів на умань  жорстокою розправою над ними [1; 97,133,137,254]. згодом назвали також учасників повстання 1768 року, а саме це повстання – “”, “різнею”, “уманською різнею”, “коліївщиною”. здобувши умань, повстанці готувалися до поширення повстання. залізняк розсилав по правобережжю універсали, в яких закликав до продовження боротьби. ось, наприклад, в одному з них говорилось таке: “кидайте хати, жінок, улюблених дітей, не тужіть за ними, бо скоро побачитесь. дасть бог перемогу і будете вільними” [2; 374]. в таємницях царської дипломатії вони не зналися і вважали, що російський уряд у 1768 році був зацікавлений відібрати у польщі українські землі. тож необхідно було братам по вірі визволити україну і підняти український народ проти шляхти. коли загарбників проженуть, тоді борців за волю україни прийме цариця. отже, огляд історіографічних джерел про дозволяє виокремити три точки зору її трактування: польську, російську та українську. українська історіографія (м.максимович, в.антонович, м.костомаров, м.грушевський та інші) висловлювала народну точку зору на рух, тому й заганялася польською та російською владою в глухий кут заборон  і забуття.    висвітлення в польській та російській історіографії мало тенденційний характер, оскільки виправдовувало політику загарбників.