At the shops? 2Complete the past simple questionsand short answers. Use did / didn't and thewords in the box.go eat break do buy write watchDidyou watcha good film onTV last night?No, I didn't1sheto the cinemaon Saturday?Yes, she2hea newcomputer game last week?No, he3youa lot ofhomework last night?No, l4theya lot of cakYes, they5wea letter andsay 'thank you?Yes, we6shethe worldrecord yesterday?

На небі блиснула блискавка, слідом за нею - гуркіт грому. Джордж Філіпс обережно їхав вузьким сільським провулком. Це було пізно вночі і він з нетерпінням чекав, коли доїде до свого готелю. Раптом двигун його машини зламався. "Прокляття!" - сказав він сердито. Попереду на відстані він міг бачити світло, що йшло від замку. Він вийшов із машини і швидко побіг через зливу до величезної будівлі. Джордж досягнув веin front of itликих дерев"яних дверей замку і подзвонив у дзвінок. Важкі двері повільно з скрипом відчинилися. Перед ним стояла молода жінка. "О заходьте, сховайтесь від дощу" - мовила вона. Джон подякував їй і ввійшов до великого передпокою, тоді представився і пояснив, що сталося. Вона сказала йому (he was welcome - не знаю, що означає), що він може провести ніч у замку і відвела його до бібліотеки. Джордж пішов погрітися перед ним (перед чим?).
Молода жінка запропонувала зробити чаю і покинула кімнату. Джордж простояв там кілька хвилин, коли почув голос позаду себе. "Доброго вечора. Я місіс McDougall. Моя дочка сказала мені, що ми маємо гостя сідайте" Відразу після цього дочка зайшла. Коли вони закінчили чаювання, місіс McDougall запропонувала показати його кімнату. Джордж ішов за нею вгору велетенськими сходами, коли він почув її плач. "Щось не так?" - запитав її. "Мені так шкода" ла вона, сльози текли по її зморщених щоках. -  "Щойно ти так сильно нагадав мені мого чоловіка. Я не бачила його вже 10 років". Надворі завивав вітер, і Джордж відчув, як у нього по спині пробігли мурашки. Коли Джордж прокинувся наступного ранку, світило сонце і співали пташки. Він одягнувся і зійшов сходами вниз, щоб подякувати двом жінкам. Він шукав їх якийсь час, перш ніж виявив, що один у замку. Він написав записку, подякувавши їм за доброту, і повернувся до своєї машини. На його полегшення, коли він повернув ключ, машина завелася з ревом. Через 10 хвилин Джордж зупинився в кафе, щоб поснідати. Коли офіціантка наливала каву в чашку, вона сказала: "Жахливий шторм був минулої ночі, правда?" Джордж кивнув і зробив ковток гарячої кави. Він сказав їй, що, коли його машина була поламана, Mc Dougalls прийняли його на ніч у свій замок. "Але це неможливо" - вигукнула вона. - "Ніхто не жив у цьому замку з того часу, як McDougall і його дочка померли в автомобільній аварії 10 років тому!" Джордж з подивом витріщився на неї і, тремтячи від шоку, впустив свою чашку на підлогу.