Change the above sentences into indirect speech 1.a daugher promised 'i wiil clean my room". 2. a teacher asked "have you done your homerwork"? 3.mark invited jane 'would you like to go to the cinema with me'? 4. she advised her daughter "you should eat less chocolate' 5. a man told a child 'don`t be noisy, please'? '

1.a daugher promised that she would  clean her room

2.  a teacher asked if i had done my homerwork

3.  mark invited jane to go to the cinema with him

4.  she advised her daughter to eat less chocolate

5.  a man asked a child not to be noisy

  i love re-reading the story of antoine de saint exupery's "the little prince". it is a sad tale of adults and children. this is a wise and humane fairy tale, which is addressed, most likely adults. saint-exupery, aviator and writer, reflects on what matters most-the eternal questions of life: of good and evil, of beauty and of indifference, of friendship and of love, loyalty and human responsibility for their actions. leigh hunt was very important to write a fairy tale like "the little prince". after all, he often repeated, that of good seeds will grow good tree. reading the tale, sometimes smiling, sometimes sad but always thinking. tale of the wise and humane. the little prince leaves his home planet, where his main occupation was sunset and take care of the capricious rose. there he lived according to the rule: "got up in the morning, washed, gave herself up and immediately bring up your planet". maybe we, the inhabitants of planet earth, you need to remember about this rule? the boy sets off on a long journey to other planets to find each other. so he lands on the ground-on our planet, a single, favorite, sometimes evil. here the little prince meets a pilot, who told us this story.

На сьогоднішній день комп'ютер упевнено займає своє місце в житті багатьох людей, і з кожним днем він охоплює все більше сфер людського життя. назріває питання: це наш помічник чи ні?   всі сім'ї діляться на ті, які мають і не мають комп'ютера в домі, а потім відбувається ділення на сім'ї, в яких комп'ютер активно використовується в повсякденному житті, та сім'ї, де не особливо підтримується захоплення ним дітей. деякі батьки категорично ві «комп'ютерну» форму проведення вільного часу дитини, а інші не забороняють сидіти за комп'ютером, але постійно відчувають внутрішню тривогу: дитина допізна сидить за монітором, мало спілкується з однолітками, рідко буває на вулиці. чи так це насправді? розглянемо основні упередження, пов'язані з комп'ютером.  перше - постійне перебування в «віртуалі» шкодить розвитку дитини, зокрема інтелектуальному і емоційному.  так, з одного боку, дитина втрачає інтерес до самостійного мислення, читання, ручної праці, вона стає пасивним споживачем інформації, як кажуть, «рабом інтернету», але з іншого - деякі діти використовують інтернет і як бібліотеку. адже зовсім не обов'язково їхати в бібліотеку, коли, не виходячи з будинку, можна отримати доступ до не меншого джерела інформації, а часом і точнішого, і швидшого. дитина може зустрітися в мережі з тим, від чого ми хотіли б уберегти її в реальному житті. у інтернеті можна «набрести» на сайти націоналістичних, терористичних організацій, але ж вона не застрахована і в реальному житті від зустрічі з цією частиною нашого буття. що можна сказати в цьому випадку? тільки постійний контроль, довірчі відносини між дитиною і батьками зможуть забезпечити виховання критичності мислення і можливість усвідомлення корисної і негативної інформації.      упередження друге - комп'ютер не дає дитині повноцінного спілкування з однолітками, а деяким і повністю його замінює .  це не зовсім так. основна проблема полягає в кожній конкретній дитині. деяким дітям, що мають складнощі в спілкуванні з однолітками в реальному світі, комп'ютер дає можливість знайти у віртуальному світі співбесідника і навіть друга. і знову ми стикаємося з позитивною і негативною стороною питання.  гострим питанням в будь-яких міркуваннях про користь комп'ютера є комп'ютерні ігри. що вони несуть? користь чи шкоду?   спробуємо розглянути це питання детальніше. позитивні якості ігор, як комп'ютерних, так і простих (наприклад, настільних і дворових), приблизно однакові. ігри учать дитину слідувати якомусь набору правил, добиватися результатів, і дух суперництва примушує її покращувати свої навики. у гравця (все одно - компьютерного чи дворового) поступово формуються такі якості, як воля до перемоги, терпіння, наполегливість в досягненні мети. у комп'ютерних іграх дитина, переходячи від простих ігор до складних, буде вимушена більше думати, і у результаті інтелектуальний рівень підвищиться. з іншого боку, комп'ютер несе з собою певну шкоду здоров'ю дитини. він дає дуже велике навантаження на зорові органи, хоча справедливості ради треба відмітити, що шкода від комп'ютера не більша, ніж від телевізора.  є декілька правил, які звести шкоду від роботи з комп'ютером до мінімуму:   перше : не можна забувати про обов'язкові перерви в заняттях на комп'ютері (щогодини не менше, ніж на 15 хв), гімнастику для очей.  друге:   необхідно проконсультуватися з фахівцем перед покупкою комп'ютера і з'ясувати характеристики екрану монітора (найменше шкідливим вважається рідкокристалічний монітор).  третє : обов'язково стежте за тим, щоб дитина контролювала свою позу під час занять на комп'ютері, щоб у неї не виникло порушень постави. необхідно також стежити за фізичним самопочуттям дитини, станом її нервової системи, і якщо її загальне самопочуття не зовсім в нормі, то краще почекати з роботою на комп'ютері до підвищення життєвого тонусу, щоб уникнути перевантажень організму.