Скажите план текста якуб колас на рэчцы 5 класс

Объяснение:

1. забавы Костуся

2. змаганне

3.злы мароз

4. Костусь

5. на рэчцы

Васіль Быкаў

Уладзімір Караткевіч

Якуб Колас

Алесь Адамовіч

Іван Пташнікаў

Янка Брыль

Іван Шамякін

Іван Мележ

Кузьма Чорны

Беларуская рэвалюцыйна-дэмакратычная літаратура атрымала магчымасць шырокага развіцця толькі з часу першай рускай рэвалюцыі. Гэта тлумачыцца асаблівасцямі грамадска-гістарычнага становішча ў краіне пры царызме, пераважная парасткі нацыянальнай культуры. У гісторыі беларускай літаратуры ганаровае месца займае творчасць пісьменніка дэмакратычнага кірунку Ф. К. Багушэвіча (гл.

арт. «Ф. К. Багушэвіч »). Традыцыі Ф.

Багушэвіча працягнулі народныя пісьменнікі Янка Купала (гл. Арт. «Янка Купала») і Якуб Колас (гл. Арт. «Якуб Колас»). Абодва яны былі заснавальнікамі сучаснай нацыянальнай беларускай літаратуры.

Іх творчасць атрымала прызнанне ўжо ў перыяд першай рускай рэвалюцыі 1905 - 1907 гг., Яно было цесна звязана з рухам народных мас. Творы гэтых пісьменнікаў, а таксама творы Алаізы Пашкевіч (псеўданім - Цётка, 1876 - 1916) аб'ядноўвае думка пра неабходнасць пераўтварэння жыцця шляхам рэвалюцыі. Героі гэтых твораў - людзі моцнай душы, барацьбіты за свабоду і справядлівасць. У гады першай рускай рэвалюцыі Янка Купала стварыў верш «А хто там ідзе? ». Гэты твор Купалы зрабіла велізарнае ўражанне на М.

Барщевський Ян (біл. Ян Баршчэўскі,пол. Jan Barszczewski, (1794 (за іншими джерелами, 1790) — 11 березня 1851) — білоруський і польський письменник.

Народився в селі Мурагі Полоцького повіту Вітебської губернії в родині дворянського походження. Освіту здобув у Полоцькій єзуїтській академії.

Стояв на ліберально-просвітницьких позиціях. У 1820-1830-х рр. жив у Петербурзі, де очолював гурток білоруських і польських літераторів.

У своїх творах щедро використовував білоруські та українські легенди. 1944 року польськомовний петербурзький журнал «Niezabudka» помістив повість «Дерев'яний Дідок і жінка-комаха»[1]. Того ж року вийшов і перший з чотирьох томів найвідомішої його повісті «Шляхтич Завальня». У книзі «Proza і wіerszy» (Kиїв, 1849) з'явилося оповідання «Душа не в своєму тілі»[2].Барщевський Ян (біл. Ян Баршчэўскі,пол. Jan Barszczewski, (1794 (за іншими джерелами, 1790) — 11 березня 1851) — білоруський і польський письменник.

Народився в селі Мурагі Полоцького повіту Вітебської губернії в родині дворянського походження. Освіту здобув у Полоцькій єзуїтській академії.

Стояв на ліберально-просвітницьких позиціях. У 1820-1830-х рр. жив у Петербурзі, де очолював гурток білоруських і польських літераторів.

У своїх творах щедро використовував білоруські та українські легенди. 1944 року польськомовний петербурзький журнал «Niezabudka» помістив повість «Дерев'яний Дідок і жінка-комаха»[1]. Того ж року вийшов і перший з чотирьох томів найвідомішої його повісті «Шляхтич Завальня». У книзі «Proza і wіerszy» (Kиїв, 1849) з'явилося оповідання «Душа не в своєму тілі»[2].