Почему растения различных видов меняют окраску листвы не одновременно? (ответ объяснить и пример)

Деревья даже одного и того же вида «перекрашиваются» не одновременно.  рядом можно увидеть еще почти полностью зеленые клены и уже сменившие наряд на красный.  связано это с разным возрастом деревьев.  старые деревья весной одеваются в листву раньше, чем их молодые собратья.    но несмотря на это пожелтевшие листья держатся на старых деревьях дольше,  а на молодых - позже желтеют и раньше облетают.  хлорофилл листьям оставаться зелеными до осени, пока дерево снова не насытится.  но в листьях есть и другие вещества. например, вещество ксантофил состоит из углерода, водорода и кислорода  и придает листьям желтый цвет.  каротиноиды также присутствуют в листе. (особенно много каротина в моркови.)  яркие красные, багровые оттенки листьям клена и дуба пигменты антицианиты.  летом эти пигменты не видны, мы видим только зеленый хлорофилл.  с наступлением холодов питательные вещества, собранные в листьях деревьев, поступают в ветви и ствол.  так как зимой выработка питательных веществ прекращается, хлорофилл разлагается.  с его исчезновением прочие пигменты, которые постоянно присутствовали в листе, становятся видимыми.  и мы наслаждаемся разнообразием окраски деревьев.  берёзы например, некоторые тоже не всю сразу листву окрашивают,  могут и местами,с проседью так сказать. 

Объяснение:

Вітамі́н D має кілька форм. Їх називають кальцифероли і представлені вони переважно у вигляді двох речовин: ергокальциферолу (вітаміну D2), що надходить із дріжджів, та холекальциферолу (вітаміну D3), який отримано із тканин тварин.

Активними формами вітаміну D3 є кальцидіол і кальцитріол. У регуляції фізіологічних процесів в організмі активність метаболітів вітаміну D3 розподіляється в порядку спадання: 1,25(ОН)2D3 → 24,25(ОН)2D3 → 25ОНD3. Найвищу активність мають перші два метаболіти, фізіологічна дія яких в організмі інтегрується. Основна функція К. — регуляція обміну кальцію і фосфатів завдяки трьом механізмам: 1) транспорту іонів кальцію і фосфату крізь епітелій слизової оболонки тонкого кишечнику при їх всмоктуванні; 2) метаболізації кальцію в кістковій тканині; 3) реабсорбції кальцію і фосфату в ниркових канальцях.

Велике значення має вітамін D3 у репродуктивній функції, в ембріональний та постнатальний періоди життя, про що свідчить наявність високоспецифічних рецепторів до активних метаболітів вітаміну в клітинах органів і тканин, які забезпечують цю функцію. Є дані про бактерицидну дію вітаміну D3 при туберкульозі за рахунок його гальмівної дії на проліферацію мікробних клітин. При гнійних запаленнях він активує макрофагоцити, завдяки чому сприяє очищенню вогнища запалення. Недостатність К. відмічають у разі їх дефіциту в їжі, особливо у дітей при штучному вигодовуванні, при нестачі сонячного світла, захворюваннях нирок, недостатній продукції паратгормону. За останні роки швидкість синтезу вітаміну D3 в шкірі значно знизилася внаслідок змін фізико-хімічних властивостей атмосфери Землі під впливом різних антропогенних чинників (промислові викиди, надмірна хімізація сільського господарства, озонові дірки тощо), що призвело до змін спектра УФ-радіації. Зміна УФ-спектра призводить, з одного боку, до ізомеризації провітаміну в біологічно інертні речовини, а з іншого — до руйнування вже синтезованого вітаміну. Рівень вітаміну D3 у крові підвищується (гіпервітаміноз D) у процесі росту дітей, у вагітних та при годуванні грудним молоком, а також при надлишку сонячного світла, гіперпаратиреозі, кальцинозі, отруєнні екзогенним вітаміном D у високих дозах. При гіпервітаміноз ігається резорбція кісток, яка проявляється спонтанними переломами. Рівень вітаміну D3 в крові знижується при хронічній нирковій недостатності, уремії, постменопаузальному остеопорозі, рахіті у дітей, остеомаляції, у підлітків з цукровим діабетом ІІ типу, аліментарній остеодистрофії, біліарному і портальному цирозах печінки, тиреотоксикозі.

Примером инстинктов может служить брачное поведение животных, забота о потомстве, сооружение гнезд, ежегодные миграции птиц: лас­точек, журавлей, аистов, гусей и многих других. Достаточно сложны формы инстинктивного поведения у общественных насекомых: пчел, муравьев, термитов и др.

Поведение животных тем сложнее, чем сложнее строение их нервной системы и разнообразнее органы чувств. Оно может меняться с при­обретением животным собственного жизненного опыта. Усложнение поведения может проявляться в виде совершенствования охотничьих , воспитания потомства, коллективной защиты от врагов, поиска лучших мест кормежки и т.д.

В результате обучения у животных формируются условные рефлексы, позволяющие быстрее реагировать на сигналы окружающей среды. Например, в результате дрессировки человек учит собаку выполнять разнообразные команды.

Объяснение: