Каким образом зацепенение слуховых косточек и блокирование соединения между стремечком и овальным окном ухудшает слуховые способности?

Слуха  iii. слуховые процессы в среднем и внутреннем ухе.  среднее ухо содержит цепь соединенных между собой косточек: молоточка, наковальни и стремечка. стремечко является самой легкой косточкой во всем организме человека. рукоятка молоточка прикреплена к барабанной перепонке, основание стремечка – к овальному окну.  слуховые косточки образуют систему рычагов, делающих более эффективной передачу звуковых колебаний из воздушного пространства наружного слухового прохода в жидкую среду внутреннего уха.  размеры воспринимающей поверхности барабанной перепонки (75x75 мм) значительно над площадью овального окна. таким образом, специальная система рычагов, созданная сочленением слуховых косточек, а также различия в размерах эффективной поверхности мембраны овального окна и барабанной перепонки условия для роста давления, прилагаемого к овальному окну, которое примерно в 20 раз больше давления, действующего на барабанную перепонку.  в стенке, отделяющей среднее ухо от внутреннего, кроме овального окна, существует еще круглое окно, тоже закрытое мембраной. колебания жидкости улитки, возникшие у овального окна и прошедшие по улитки, достигают, не затухая, круглого окна. если бы этого окна с мембраной не было, из-за несжимаемости жидкости колебания ее были бы невозможны.  среднее ухо содержит специальный механизм, состоящий из двух мышц: мышцу, напрягающую барабанную перепонку и стременную мышцу. первая прикреплена к рукоятке молоточка, другая – к стремечку. обе мышцы предохраняют внутреннее ухо от повреждений.  кроме воздушной передачи звука через барабанную перепонку и слуховые косточки, возможна передача через кости черепа. если поставить ножку камертона на темя или сосцевидный отросток, звук будет слышен даже при закрытом слуховом проходе. звучащее тело вызывает колебания костей черепа, которые вовлекают в колебание слуховой рецепторный аппарат. звуковая волна, воздействуя на систему слуховых косточек среднего уха, приводит в колебательное движение мембрану овального окна, которая, прогибаясь, вызывает волнообразные перемещения перилимфы верхнего и нижнего каналов, которые постепенно затухают по направлению к вершине улитки. колебания перилимфы на вестибулярную мембрану, а также на полость среднего канала, приводя в движение эндолимфу и базилярную мембрану.  ***  при увеличении частоты звукового сигнала происходит перемещение по длине колеблющегося столба жидкости ближе к овальному окну и наиболее жесткому и участку базилярной мембраны. деформируясь, базилярная мембрана смещает волоски волосковых клеток относительно текториальной мембраны.  в результате такого смещения возникает электрический разряд волосковых клеток. существует прямая зависимость между амплитудой смещения основной мембраны и количеством вовлекаемых в процесс возбуждения нейронов слуховой коры.  iv. центральная слуховая система.  при сокращении мышцы, напрягающей барабанную перепонку, последняя втягивается внутрь и через цепь слуховых косточек вдавливает стремя в окно преддверия, что повышает внутри-лабиринтное давление и препятствует проникновению во внутреннее ухо низких и слабых звуков. при сокращении стременной мышцы стремя высвобождается из окна преддверия, что понижает внутри-лабиринтное давление и препятствует передаче слишком высоких звуков, но облегчает восприятие низких и слабых. если в ухо поступают лишь слабые звуки, то их восприятию благоприятствует расслабление мышцы, напрягающей барабанной перепонку, при одновременном сокращении стременной мышцы. при воздействии на ухо сильных звуков происходит титаническое сокращение обеих мышц. это предохраняет лабиринт от резких толчков. 

влажность влияет сильно. без влажности нет жизнипо отношению к свету растения делят на : 1. светолюбивые – имеют мелкие листья, сильно ветвящиеся побеги, много пигмента – хлебные злаки. но увеличение интенсивности освещения сверх оптимального подавляет фотосинтез, поэтому в тропиках трудно получать хорошие урожаи.2. тенелюбивые – имеют тонкие листья, крупные, расположены горизонтально, с меньшим количеством устьиц.3. теневыносливые – растения способные обитать в условиях хорошего освещения, так и в условиях затенения

перлина – один з найпопулярніших ювелірних каменів. можливо, з цієї причини багатьом знайомі їх неперевершені властивості. але як утворюються перлини, знають далеко не всі. те, яким чином в природі з’являються перламутрові кульки, нерідко ідеально круглої форми, окрема захоплююча історія.власне, з античної історії, варто почати розповідь про походження перлин. наші предки, звертаючи увагу на округлість і особливий блиск перлин, знайшли в них схожість зі сльозами. у стародавній греції, наприклад, їх вважали сльозами русалок. у середні віки вважали, що в мушлях чуйні ангели зберігали сльози всіх безвинно скривджених і нещасних сиріт, і там же ці сльози кам’яніли від людського горя.

походження перлин

древні легенди про те,  як утворюються перлини, звучать красиво і цікаво, однак не мають нічого спільного з безпристрасним матеріалізмом. і якщо вже говорити про сльози, то не стільки про плач міфічних створінь,  проте даний факт анітрохи не применшує всю унікальність і загадковість перлин. перлини класифікуються вченими як органічні мінерали і експертами як коштовні камені.

при цьому, це ще єдиний ювелірний камінь, який на відміну від класичних мінералів, має тваринне походження. утворюється він не в глибинах земних надр, а в мушлі молюска. перлина цікава і тим, що на відміну від інших дорогоцінних мінералів, їй практично не потрібна спеціальна обробка, що робить її більш доступною на ринку прикрас.

але повернемося до молюска та його ролі в народженні, по істині, неземного каменю. «сльози» (зрозуміло, умовні) тут згадані неспроста.

справа в тому, що перлина з’являється усередині мушлі в результаті проникнення в будиночок молюска сторонньої частинки – піщинки, паразита, навіть бульбашки повітря або краплі рідини.

таке вторгнення викликає у молюска захисну реакцію ніжного організму. оскільки просто виштовхати чужорідний предмет молюск не в силах, він починає згладжувати поверхні піщинки, яка заважає своїм тертям ніжному тільцю безхребетного. робиться це аналогічним способом, яким молюск будує свою мушлю зсередини: покриваючи шар за шаром перламутром (до речі, слово «перламутр» в перекладі означає «мати перлів»).

походження перлів: морський і прісноводний види

  про «сльози» цілком конкретних підводних організмів.більшість людей мають стійке уявлення, що ці круглі дорогоцінні камінці видобуваються безстрашними водолазами виключно в глибинах тропічних морів. проте все не зовсім так.

поряд з морськими існують і прісноводні види. правда, обидва види, незважаючи на свою принципову схожість за способом зародження і розвитку, сильно відрізняються один від одного.

побачивши в ювелірному магазині прикраси з перлин за низькою ціною, можна бути впевненими, що мова йде саме про прісноводні (річкові) перлини. даний вид займає найбільшу частку всього сучасного ринку виробів зі скам’янілого перламутру.

дійсно, морські перлини дуже високо цінуються, особливо вирощені в мушлях молюсків таких, як пінктада або птеро. але цінність їх не залежить напряму від ризикованих занурень мисливців за перлинами, які змушені пірнати на глибину не менше 10-15 м. прикраси з перлин видобуті з морських глибин, здавна займали почесне місце у скриньках аристократичних красунь, завдяки своїм великим розмірам, майже ідеальній формі і чарівному блиску на відміну від морських, річковим перлинам не притаманна абсолютно правильна форма. поступаються вони морським і в розмірах, і в інтенсивності характерного блиску. але головний фактор, який робить прісноводні камені набагато дешевшими, ніж морські, це легкість і швидкість їхнього видобутку.

крім того, річкових молюсків, як правило більше, ніж тих, що мешкають в морі, в їх мушлях одночасно можуть рости до 20 кульок. частково така висока продуктивність теж сприяє здешевленню кінцевого продукту.

зрозуміло, що якість і кількість видобутих в дикій природі перлин залежить від багатьох факторів, у тому числі від температури і чистоти води, розповсюдження та щільності поселень молюсків, від їх здоров’я та рівня смертності. проте людство, небайдуже до краси і грошей, знайшло спосіб, як не залежати від природної стихії.

штучне вирощування перлин

бізнес на перлинах, коли за коштовністю на велику глибину пірнає людина, ризикуючи потонути, заробити кесонну хворобу або бути роздертою акулою, налічує тисячі років. так тривало до кінця xix століття, поки японський вчений кокіті мікімото не придумав, як вирощувати перлини штучним способом.