Чем стрекательные звуки кузнечики и чем их воспринимают самки?

Щелкающие звуки, которые мы называем стрекотанием, могут издавать только кузнечики-самцы. с их они привлекают самок. самки кузнечиков не могут стрекотать. правда, нельзя сказать, что они держат «рот на замке», поскольку стрекот исходит отнюдь не из их ртов.    так откуда же исходит звук, производимый кузнечиком? для этого он потирает задними прыжковыми ногами. снаружи они покрыты твердыми щетинками, которые трутся друг о друга и звук. некоторые виды кузнечиков стрекочут, потирая передние лапы, а некоторые трут лапами о корпус. у каждого вида кузнечиков своя особенная песенка.    у мужских и женских особей имеются слуховые органы на спинках, за задними ногами.

Найбільшої могутності Галицько-волинська Русь досягла у 30 - 60-ті рр. XIII ст. за часів правління князя Данила Галицького (1201—1264 рр.), який у 1254 р. дістав від римського папи титул короля. Вигідне географічне становище давало можливість Галицько-Волинській Русі встановити тісні економічні, політичні та культурні зв'язки з країнами Західної Європи, зокрема Німеччиною та Італією.

Завдяки об'єднанню етнічно спільних українських земель у нове державне утворення саме тут створились сприятливі умови для становлення й подальшого розвою національної культури.

Важливими осередками духовної культури Галицько-Волинської Русі були міста Галич, Луцьк, Звенигород, Во.лодимир-Волинський, Перемишль, Холм і, особливо, Львів. Саме через Львів проходив торговельний шлях з Німеччини, Чехії і Польщі до Києва і міст Волині, а також до гирла Дністра, Сурожа (Судака) та Кафи (Феодосії) в Криму.

Міста Галицько-волинської Русі стали значними центрами літописання та книгописання. Найвизначнішою пам'яткою літератури даного періоду є Галицько-Волинський літопис (кінець XIII ст.), у якому відображені події політичного і культурного життя Галицько-Волинської Русі від 1201 до 1291 року.

Літопис складався при дворі Данила Галицького

Глазное яблоко имеет шаровидную форму, расположено в глазнице. от стенок глазницы глазное яблоко отделено плотным фиброзным влагалищем (теноновой капсулой), позади которого находится жировая клетчатка. подвижность глаза обеспечивается деятельностью глазодвигательных мышц (четырех прямых и двух косых). спереди глаз защищен веками. внутренняя поверхность век и передняя часть глазного яблока, за исключением роговицы, покрыта слизистой оболочкой — конъюнктивой. у верхненаружного края каждой глазницы расположена слезная железа, которая вырабатывает жидкость, омывающую глаз