1.все живые организмы: а)состоят из клеток б)сходны по составу веществ в)питаются г)размножаются 2.по какому признаку различаются растения и животные? а)дыхание б)питание в)углерод г)водород

Все живые организмы состоят из клеток.поэтому верный ответ: а. 2)если я не ошибаюсь, то это ответ г.но вопрос задан некорректно(последние два ответа)не понятно о чем

будова та функції кровоносних судин (артерій, вен, капілярів),

лімфатична система.

артерії  – циліндричні трубки по яких кров тече від серця до органів і тканин. стінки артерій з трьох шарів:

1.зовнішньої – сполучнотканинної оболонки.

2.середнього – гладкі м’язеві волокна між якими є еластичні волокна.

гладкі м’язові волокна скорочуючись та розслаблюючись. звужують та розширюють артерії, таким чином регулюють потік крові в них. еластичні волокна артеріям пружних властивостей.

періодичне вштовхування крові шлуночком завдяки пружності артерій перетворюється в безперервний рух крові по судинах.

зовнішній і середній шари мають і колагенові волокна, які здійснюють опір при розтягненні судин.

1.внутрішній  – ендотемальний шар.

крупні артерії (аорта, підключичні і сонні артерії) мають товсті стінки, тому витримують великий тиск крові. дрібні артерії – артеріоли, середній шар містить тільки гладкі м’язи.

вени  – збирають кров від органів і несуть її до серця. їхні стінки з тих самих оболонок, що і стінки артерій, але мають менше гладких м’язових і еластичних волокон (стінки тонші, діаметр більший). менш еластичні і легко розтягуються. мають півмісяцеві клапани (за винятком порожнистих), які забезпечують течію крові тільки в одному напрямку (до серця)

кров у венах тече під невеликим тиском тому на рух крові у венах великий вплив здійснюють оточуючі тканини, особливо скелетні м’язи. крім того, руху крові до серця сприяє розтягування порожнистих вен у грудній клітці під час вдиху.

венули – дрібні вени.

капіляри  – найдрібніші кровоносні судини розташовані в усіх тканинах між артеріями і венами. основна функція капілярів – забезпечення обміну газами і поживними речовинами між кров’ю і тканинами. тонка стінка капілярів утворена лише одним шаром плоских ендотеліальних клітин. через неї легко проходять гази крові, продукти обміну речовин, поживні речовини, вітаміни, гормони і лейкоцити (за потреби).

багато капілярів в залозах, мозку; мало в сухожиллях.

капіляри можуть відкриватись і закриватись, змінюючи кровопостачання тканин.

рух крові по судинам, кров’яний тиск в них. пульс.

кров рухається по судинах в результаті: ритмічної роботи серця, різниці тисків у різних частинах кровоносної системи, присисної дії грудної порожнини.

ритмічна  робота серця  створює і підтримує різницю тиску в судинах. під час серця кров під тиском виштовхується в артерії. за час проходження крові по судинах енергія тиску витрачається. тому тиск крові поступово зменшується. в аорті він найвищий 120-150 мм.рт.ст., в артеріях – до 120 мм.рт.ст., в капілярах до 20, а в порожнистих венах від 3-8 мм.рт.ст. до мінімального (-5) (нижче атмосферного). згідно з законами фізики рідина рухається від ділянки з вищим тиском до ділянки з нижчим.

артеріальний кров’яний  тиск не є сталою величиною.  він пульсує в такт із серця: в момент систоли тиск підвищується до 120-130 мм.рт.ст. (систолічний тиск), а під час діастоли знижується до 80-90 мм.рт.ст. (діастолічний). ці пульсові коливання тиску відбуваються одночасно з пульсовими коливаннями артеріальної стінки.

кров’яний тиск у людини вимірюють  у плечовій артерії, зіставляючи його з атмосферним. для цього на плече одягають гумову манжетку сполучену з манометром. у манжетку нагнітають повітря поки пульс на зап’ястку не зникне. це означає, що плечова артерія стиснута більшим зовнішнім тиском і кров по ній не тече. потім, поступово випускаючи повітря з манжетки, слідкують за появою пульсу. в цей момент тиск в артерії стає трохи більшим, ніж тиск у манжетці, і кров, а разом з нею і пульсова хвиля починають доходити до зап’ястка. показники манометра в цей час і будуть характеризувати кров’яний тиск у плечовій артерії.

Болезни органов дыхания заболевания органов дыхания достаточно многообразны и довольно часто встречающиеся. причины болезней органов дыхания рассмотрим основные причины, в результате которых возникают заболевания органов дыхательной системы.  основная причина -  микроорганизмы (бактерии, вирусы, грибы, реже паразиты). ведущая роль относится таким бактериальным возбудителям, как: пневмококки, гемофильная палочка, микоплазмы, хламидии, легионеллы (эти возбудители вызывают в основном пневмонии), микобактерия туберкулеза, вирусы гриппа типа а и в, респираторные вирусные инфекции. чаще заболевание вызывается одним типом возбудителя (моноинфекция), но иногда (пожилой возраст, спид и другие иммунодефицитные заболевания) их может быть несколько  (микстинфекции). также довольно часто причиной поражения органов дыхательной системы являются внешние аллергены. к ним относятся: ×××бытовые аллергены - пыль, которая содержит аллергены грибов, насекомых, животных, частицы кожи человека и другие. наибольшими аллергенными свойствами клещи (основная причина бронхиальной астмы). ×××аллергены животных, они содержатся в слюне, перхоти и моче животных. ×××аллергены плесневых и дрожжевых грибов, а именно их споры. ×××пыльца растений (травы: крапива, подорожник, полынь цветы: лютик, одуванчик, мак, кустарники: шиповник, сирень, деревья: береза, тополь и другие), споры грибов, аллергены насекомых. ×××профессиональные факторы (электросварка – соли никеля, испарения стали). ×××пищевые аллергены (коровье молоко). ×××лекарственные препараты (антибиотики, ферменты). провоцируют возникновение заболеваний органов дыхательной системы загрязнения воздуха (двуокись азота, двуокись серы, бензпирен и многие другие), бытовые загрязнения, которые содержатся в современных жилых помещениях (продукты бытовой , синтетические материалы, лаки, краски, клей), курение (активное, пассивное) за счет негативного действия табачного дыма, неблагоприятные климатические условия (низкая температура, высокая влажность, сильные колебания атмосферного давления). также  к провоцирующим факторам  относится злоупотребление алкоголем, переохлаждение, наличие заболеваний других органов и систем (сахарный диабет, заболевания сердца), наличие очагов хронической инфекции, наследственные и генетические аномалии и многие другие. профилактика.  главное  – это ведение здорового образа жизни: отказ от вредных привычек (курение, алкоголь и прочие), регулярные занятия культурой, соблюдение режимов труда и отдыха, полноценный сон и другое.  к профилактическим мерам относятся ежегодные медицинские осмотры, даже если ничего не беспокоит, необходимо  сдавать общие анализы иобязательно проходить каждый  год флюорографическое обследование. при появлении симптомов необходимо обратиться к врачу,  а не заниматься самолечением. при уже имеющихся хронических заболевания (хронический бронхит, бронхиальная астма) стараться устранить аллергены из воздуха, тщательная санация очагов хронической инфекции и соблюдать назначения врача. соблюдение этих мер избежать или во время выявить и своевременно начать лечение заболеваний или добиться стабильной ремиссии хронической патологии.