1.сделайте три-четыре быстрых и глубоких вдоха и выдоха. что происходит с вашим дыханием? 2.в течение одной минуты внимательно смотрите на зажженную лампу. затем слегка надавите рукой на один глаз и вновь посмотрите на источник света. что вы отметили (опишите)? 3.встаньте, закройте глаза и вытяните вперед правую руку с выпрямленным указательным, остальные пальцы при этом должны быть сжаты. затем указательным пальцем коснитесь кончика носа ( проделайте это несколько раз) что вы наблюдали? опишите

1)дыхание участилось! 2)в глазах двоится и черные пятнышки 3)ничего

Общие признаки мхов.  мхи - это высшие споровые растения. существуют печёночные мхи, антоцеротовые мхи, листостебельные мхи. для моховидных характерно чередование ядерных фаз - гаплоидной и диплоидной. ( гаплоидный гаметофит, диплоидный спорофит).

у мхов нет  цветков, корней и проводящей системы. размножаются мхи  спорами, которые созревают в  спорангиях  на  спорофите. в жизненном цикле, в отличие от  сосудистых растений, преобладает  гаплоидный  (то есть с одинарным набором непарных  хромосом)  гаметофит  (половое поколение). гаметофит мхов  — многолетнее зелёное растение, нередко с листоподобными боковыми выростами и корнеподобными выростами в то время как  спорофит  (или бесполая стадия жизненного цикла) короткоживущий, быстро усыхает и состоит только из ножки и коробочки, в которой созревают споры.

спорофит моховидных (носящий название  спорогоний, или  спорогон), имеет более простое строение, чем у других групп высших растений. он не способен укореняться и располагается на гаметофите. спорофит состоит, как правило, из трёх элементов:

коробочки (или спорангия), в которой развиваются споры; ножки (или спорофоры), на которой располагается коробочка; стопы, обеспечивающей связь с  гаметофитом.    также мхи и полезными свойствами. например, мох сфагнум использовали во время великой отечественной войны, как бинт,  т. к. содержащаяся в мохе карбоновая кислота убивает бактерий. из этого мха получается торф, питательный для растений.

тіло розділене на  голову,  тулуб,  хвіст  (у хвостатих) і п'ятипалі  кінцівки. голова рухома, з'єднана з тулубом.  скелет  розділений на відділи:

осьовий скелет (хребет); скелет голови (череп); скелет вільних кінцівок та їх поясів.

у  хребті  виділяють 4 відділи:   шийний, тулубовий,  крижовий  і  хвостовий. число  хребців  — від 7 у безхвостих до 200 у безногих земноводних.

шийний хребець рухомо причленяється до потиличного відділу черепа (забезпечує рухливість голови). до тулубових хребців прикріплюються ребра (крім безхвостих, у яких вони відсутні). єдиний крижовий хребець з'єднаний з тазовим поясом. у безхвостих хребці хвостового відділу зростаються в одну кістку.

плоский і широкий  череп  зчленовується з  хребтом  за двох виростків, утворених  потиличними кістками. череп  аутостилічний.

скелет  кінцівок  утворений скелетом пояса кінцівок і скелетом вільних кінцівок. плечовий пояс лежить у товщі  мускулатури  і включає парні лопатки,  ключиці  та  воронячі кістки, з'єднані з  грудниною. скелет передньої кінцівки складається з плеча (плечова кістка), передпліччя (променева  і  ліктьова кістки) та  кисті  (кістки  зап'ястя,  п'ястя  і  фаланги пальців).  тазовий пояс  складається з парних  клубових,  сідничних  і  лобкових кісток, що зрослися між собою. він прикріплений до крижового хребця через  клубові кістки. до складу скелета задньої кінцівки входять  стегно,  гомілка  (велика  та  мала гомілкова кістки) і  стопа. кістки  передплесна,  плесна  і  фалангипальців. у безхвостих кістки  передпліччя  і  гомілки  зливаються. всі кістки задньої кінцівки сильно подовжені, утворюючи потужні важелі для пересування стрибками.

у земноводних вперше з'явилася справжня п'ятипала кінцівка.