Неизменяемые и изменяемые признаки лавровишни

Листья , длинночерешковые, пальчато-пятилопастные, у основания сердцевидные. выемки между лопастями закругленные, лопасти трех-пятивыемчатозубчатые, на верхушке тонкозаостренные. цветки обоеполые и, однополые, желтовато-зеленые.  а раковина прудовика-может быть

Відповідно до сучасних досліджень, залежність від ПАР є захворюванням центральної нервової системи: біохімія в активних центрах (рецепторах) мозку змінюється так, що потреба в наркотичних речовинах стає біологічно зумовленою і дуже сильною.
Уперше більшість людей вживає наркотики добровільно, із різних причин, але повторне вживання може призвести до змін у мозку, у результаті чого людина може бути не здатною опиратися інтенсивному потягу до ПАР. Оскільки вживання наркотиків може призводити до змін у мозку, залежність розглядають як хронічне захворювання, а не брак волі чи прояв поганого характеру. Наркозалежність вважають рецидивним захворюванням — люди, які лікуються від розладів, пов’язаних з уживанням наркотиків, або пройшли таке лікування, мають підвищений ризик повернутися до вживання ПАР навіть після кількох років відмови.

Майже всі наркотичні речовини, прямо або опосередковано, сприяють надмірному викиду в мозок допаміна. У здорової людини цей нейромедіатор функціонує у тих частинах мозку, що контролюють рухи, емоції, мотивацію та відчуття задоволення. У нормальному стані ця система відповідає за поведінку людини, пов’язану із життєво необхідними процесами (їжа, бажання любові й уваги тощо). Її надмірна стимуляція викликає відчуття ейфорії, що виникає під час вживання наркотиків. Така реакція породжує модель поведінки, що примушує людину знову і знову повертатися по згубної звички.
Коли людина продовжує приймати наркотики і робить це тривалий час, мозок починає блокувати нормальне вироблення допаміна або гальмує дію допамінових рецепторів. Таким чином, залежна особа має лише два шляхи вирішення проблеми – або відмовитися від стимуляторів і повернути фізіологічні процеси у нормальне русло, або збільшувати дозу, щоб організм отримав необхідну йому порцію допаміна.
Тривале зловживання призводить до того, що й інші хімічні процеси у мозку зазнають змін. Чисельні лабораторні експерименти доводять: під згубний вплив потрапляють ті ділянки мозку, які відповідають за прийняття рішень, формулювання суджень, навчання, запам'ятовування, контроль за поведінкою. Однак залежна людина все ж не повністю підпадає під дію звички. Саме цим пояснюються випадки цілковитої відмови від вживання наркотичних речовин. Однак, як правило, це боротьба, що триватиме все життя.

Кровь человека переносит в единицу времени больше кислорода, чем кровь лягушки. двояковогнутая форма, мелкие размеры и отсутствие ядра эритроцитов являются важнейшими приспособлениями к выполнению одной из функций – переносу кислорода. эритроциты человека меньше по размерам, чем эритроциты лягушки, поэтому они быстрее переносятся током крови. эритроциты лягушки громоздкие, поэтому переносятся током крови медленнее. меньшие размеры эритроцитов увеличивают полезную емкость,5 лабильность крови, поэтому скорость движения крови увеличивается. двояковогнутая форма увеличивает площадь поверхности эритроцита в 1,6 раза, чем площадь поверхности шара такого же размера. чем больше поверхность эритроцита, тем больше переносится молекул кислорода. отсутствие ядра тоже повышает площадь поверхности эритроцита. эритроциты лягушки имеют площадь поверхности меньше. эволюция эритроцитов шла в направлении уменьшения размеров, исчезновении ядра. потребность в кислороде в процессе эволюции животных возросла, потому что увеличивалась интенсивность обмена веществ. лягушка – холоднокровное животное, человек – теплокровное. относительная молекулярная масса гемоглобина беспозвоночных животных – 350 000; относительная молекулярная масса гемоглобина позвоночных животных – 16 000