Какие клетки относятся к прокариотам, а какие к эукариотам ?

К  прокариотам   относятся бактерии (эубактерии и архебактерии) а к  эукариотам   —грибы, растения   и  животные,  большинство из которых являются многоклеточными организмами и только некоторые — одноклеточными.

Прокариоты - клетки без ядра, эукариоты -  с ядром

В годы Второй мировой войны группа подпольщиков из датского Сопротивления раздобыла важную секретную информацию о военных планах гитлеровцев. Вариант ее доставки командованию был один — голуби. С одинаковыми депешами было выпущено несколько десятков голубей, которых подпольщики держали специально для связи. Чтобы добраться до берегов Англии, им предстояло преодолеть 800 километров. Но сумел это сделать только голубь Меркурий. За свой подвиг он был награжден медалью «За заслуги в военном деле».
Кроме голубей никакие птицы не использовались

Відтак науковці виявили, як вони стверджують, що людина та мавпа насправді мають одні й ті ж "виміри" індивідуальності.

"[Шимпанзе] мають такі самі соціальні проблеми, як і ми. Вони прагнуть заводити друзів, знаходити партнерів і, свого роду, обіймати позиції у своїй спільноті", - каже Марк Адамс, який брав участь у дослідженнях, здобуваючи ступінь PhD в Единбурзькому університеті в Британії.

Дослідники виділяють у людській індивідуальності п’ять "вимірів", каже Александер Вайс, старший лектор цього університету.

"Ці виміри – невротизм, екстравертивність, відкритість новому досвіду, здатність догоджати та добросовісність", - пояснює він.

Проведені раніше дослідження приматів показали, що в шимпанзе, ймовірно, є всі п’ять складників індивідуальності, а в орангутангів – три з них: екстравертивність, невротизм та здатність догоджати.

Як каже доктор Вайс, ці виміри індивідуальності, однакові як для мавп, так і для людей, найкраще можна пояснити нашими спільними генами.

Спільні предки людей та шимпанзе жили 4-6 млн років тому, тоді як людей і орангутангів - біля 15 млн років тому. Саме це й пояснює, чому психологічні характеристики шимпанзе та людини більш схожі, аніж орангутанга та людини, пояснює науковець.

Однак доктор Клайв Вінні, професор психології в Університеті Флориди, США, називає помилкою спроби зрозуміти поведінку тварин, застосовуючи суто людські параметри.

"Люди мають дуже природну тенденцію проектувати людську діяльність майже на все, що рухається, - сказав він Бі-Бі-Сі. - Це дуже глибоко зашито в нас, у ті методи, якими ми намагаємося зрозуміти довколишній світ".