Составить синквейн о инфузории туфельке, сирогире, эвглене зеленой.заранее .

Тема урока прилагательные 2 глагол 3 короткое предложение синоним так?

Двигательная функция осуществляет перемещение тела и его частей в пространстве. двигательная функция возможна только при условии взаимодействия мышц и костей скелета, так как мышцы приводят в движение костные рычаги.  защитная функция.  кости скелета защищают органы от травм. так, спинной и головной мозг находятся в костном «футляре» - головной мозг защищен черепом, - спинной позвоночником. грудная клетка закрывает сердце и легкие, дыхательные пути, пищевод и крупные кровеносные сосуды. органы брюшной полости сзади защищены позвоночником, снизу – тазовыми костями, спереди – мышцами брюшного пресса.

Легені– це великий парний орган (мал.1). вони заповнюють майже весь об'єм грудної порожнини. права легеня більша і складається з трьох часток, ліва - з двох. ззовні кожна легеня вкрита тоненькою щільною сполучнотканинною оболонкою - легеневою плеврою. вона складається з двох листків: перший вкриває легені, другий вистилає грудну порожнину. між ними розташована плевральна порожнина, заповнена плевральною рідиною, яка змочує поверхні листків і зменшує тертя між ними під час дихальних рухів. унаслідок цього легені під час  дихання  вільно рухаються по внутрішній стороні грудної порожнини. у плевральній порожнині тиск на 6-9 мм рт. ст. нижчий від атмосферного. мал.1. будова дихальної системи (1). війчастий епітелій у дихальних шляхах (2) як відбувається обмін газів у легенях? під час вдиху атмосферне повітря надходить до  легенів  і в альвеолах змішується з повітрям, яке залишилося в них після видиху (залишковий об’єм повітря). залишковий об'єм повітря не дає легеням спадатися навіть за найінтенсивнішого видиху (мал.2,1). мал.2. схема газообміну (1). взаємозв'язок легеневого і тканинного дихання (2) по артеріях малого кола кровообігу в легені надходить венозна кров, у якій міститься значний відсоток вуглекислого газу. у повітрі, яке вдихає людина, кисню більше, ніж у венозній крові. тому кисень у результаті дифузії вільно проходить через стінки альвеол і капілярів у кров. тут кисень сполучається з гемоглобіном еритроцитів, утворюючи оксигемоглобін, і кров стає артеріальною. по легеневих венах вона надходить до лівого передсердя, потім - до лівого шлуночка, звідти - до великого кола кровообігу, яким переноситься до тканин. водночас вуглекислий газ проникає в альвеоли і під час видиху виводиться з  організму. завдяки інтенсивному обміну газів у легенях, тобто безперервному надходженню кисню та видаленню вуглекислого газу, склад альвеолярного повітря сталий, що має велике значення для підтримання гомеостазу (мал.2,2).як відбувається обмін газів у тканинах? більша частина кисню і вуглекислого газу переноситься у хімічно зв'язаному стані. вам уже відомо, що основний транспортер кисню - гемоглобін еритроцитів (1г гемоглобіну зв'язує 1,34 мл кисню). кров постачає до тканин кисень у вигляді оксигемоглобіну (нbо2) - нестійкої сполуки, яка легко розпадається і вивільняє кисень. як це відбувається? в артеріальній крові капілярів вміст кисню більший, ніж у клітинах. і згідно із законами дифузії кисень через стінки капілярів легко переходить у тканинну рідину, з якої проникає в клітини й одразу вступає в реакції окиснення органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів).унаслідок окиснення органічних речовин у клітинах збільшується вміст вуглекислого газу. він так само завдяки дифузії з клітин через тканинну рідину надходить у капіляри, в яких частина (близько 25%) вуглекислого газу зв'язується з гемоглобіном, утворюючи нестійку сполуку - карбгемоглобін. так артеріальна кров перетворюється на венозну, яка по венах великого кола кровообігу (верхня і нижня порожниста) надходить до правого передсердя, потім - до правого шлуночка серця, звідти - до легенів. у легенях карбгемоглобін розпадається, вуглекислий газ вивільняється і виводиться з організму. решта (близько 75%) вуглекислого газу зв'язується з водою плазми крові, утворюючи карбонатну кислоту (н2со3  ), що розпадається на гідрогенкарбонат-іони, які з'єднуються з йонами калію і натрію, утворюючи відповідні солі (кнсо3) і (nансоз). ці солі в розчиненому вигляді містяться в плазмі крові та через органи виділення виводяться з організму.чи змінюється склад повітря в легенях? для дихання потрібен кисень, який ми вбираємо, вдихаючи атмосферне повітря. як ви пам'ятаєте з природознавства, до складу атмосферного повітря входить майже 21% кисню, близько 79% азоту, приблизно 0,03% вуглекислого газу, невелика кількість водяної пари та інертних газів. саме такий склад вдихуваного повітря. завдяки змінам частоти і глибини дихання в альвеолах підтримується відносно стабільний склад газів. повітря, яке міститься в альвеолах (легеневих пухирцях), називають альвеолярним. повітря, яке видихається, називають видихуваним. його склад порівняно з вдихуваним інший: кількість у ньому кисню знижується, а вуглекислого газу збільшується.