Накожеголовыребенкавочагахгангренозногопоражения обнаружены червеобразные личинки белого цвета. каким заболеванием страдает ребенок? каков ареал распространения этого заболевания?

Винтернете сказано,что это личинки  cochliomyia hominivorax

клітина як основна структурно-функціональна одиниця живої природи

клітина  — елементарна одиниця живого. з відомих живих організмів тільки віруси є неклітинними формами життя. усі інші біологічні об’єкти побудовані з клітин — однієї (бактерії, найпростіші) або великої кількості (багатоклітинні тварини, рослини, гриби). клітини різних організмів відрізняються розмірами, формою, функціями, тривалістю життя. незважаючи на це, клітини мають загальні властивості: здатність до самовідтворення і передачі генетичної інформації, обміну речовин, росту, розвитку, мінливості, подразливості.основні положення клітинної теорії: 1) клітина — елементарна структурно-функціональна одиниця організму; 2) нові клітини утворюються в результаті поділу або злиття тих, що раніше існували; 3) для всіх клітин характерна єдність хі­міч­ного складу і метаболічних процесів; 4) організм може складатися з однієї або безлічі клітин; 5) багатоклітинні організми являють собою систему клітин, які утворюють тканини й органи, пов’язаних між собою гуморальними та нервовими типами регуляції.

будова клітини

клітини всіх живих організмів за структурно-функціональними особливостями можна поділити на дві великі групи: еукаріотичні та прокаріотичні. структурними компонентами еукаріотичних клітин є плазматична мембрана, цитоплазма, клітинні органели, ядро. про­каріотичні клітини не мають ядра і деяких органел (мітохондрій, ендоплазматичного ретикулуму, апарату гольджі).

Видоизменения корней:   1. корнеплод — видоизменённый сочный корень. в образовании корнеплода участвуют главный корень и нижняя часть стебля. большинство корнеплодных растений двулетние. корнеплоды состоят в основном из запасающей основной ткани (репа, морковь, петрушка) .  2. корневые клубни (корневые шишки) образуются в результате утолщения боковых и придаточных корней.  3. корни-зацепки — своеобразные придаточные корни. при этих корней растение «приклеивается» к любой опоре.  4. ходульные корни — выполняют роль опоры.  5. воздушные корни — боковые корни, растут вниз. поглощают дождевую воду и кислород из воздуха. образуются у многих тропических растений в условиях повышенной влажности.  6. микориза — сожительство корней высших растений с гифами грибов. при таком взаимовыгодном сожительстве, называемом симбиозом, растение получает от гриба воду с растворёнными в ней питательными веществами, а гриб — органические вещества. микориза характерна для корней многих высших растений, особенно древесных. грибные гифы, оплетающие толстые одревесневшие корни деревьев и кустарников, выполняют функции корневых волосков.  7. бактериальные клубеньки на корнях высших растений — сожительство высших растений с азотфиксирующими бактериями — представляют собой видоизменённые боковые корни, приспособленные к симбиозу с бактериями. бактерии проникают через корневые волоски внутрь молодых корней и вызывают у них образование клубеньков. при таком симбиотическом сожительстве бактерии переводят азот, содержащийся в воздухе, в минеральную форму, доступную для растений. а растения, в свою очередь, предоставляют бактериям особое местообитание, в котором отсутствует конкуренция с другими почвенных бактерий. бактерии также используют вещества, находящиеся в корнях высшего растения. чаще других бактериальные клубеньки образуются на корнях растений семейства бобовые. в связи с этой особенностью семена бобовых богаты белком, а представителей семейства широко используют в севообороте для обогащения почвы азотом.  8. дыхательные корни — у тропических растений — выполняют функцию дополнительного дыхания.