Наездник (насекомое) является полезным паразитом, который следит за числом вредителей полей и садовых участков, не позволяя им плодиться в огромном количестве. такое название насекомое получило из-за откладывания яиц в тело жертвы, садясь на нее верхом, при этом хорошо изгибая брюшко с яйцекладом. механизм природы сохранения численности многих разновидностей особей настолько замысловат, что людям бывает непросто его разгадать, не навредив себе и природной среде. процесс откладывания яиц такие паразиты по своему нраву являются кладоискателями. отличаясь прекрасным чутьем, они бегают по высохшим столбам деревьев и отыскивают под корой замурованных личинок усачей, жуков златок. временами наездники (насекомые) облетают ствол по кривой, разыскивая место, где была похоронена под корой крупная личинка жука. и даже трудно представить, как они могут почувствовать личинку через такую плотную кору. найдя местность, паразит усаживается на кору сосны и начинает прокалывать ее яйцекладом. поэтому у большинства наездников яйцеклады громадной длины, у отдельных видов даже в 7,5 раз длиннее тельца. это целое бурильное устройство. поначалу насекомое убирает "чехол", в котором сохранялась его "установка", в сторону, потом становится «на цыпочки» и неторопливо вкручивает тоненькое жало в кору. наряду с этим паразиту доводится крутиться, ввинчивая яйцеклад глубже. каких вредителей они уничтожают обычно взрослые особи паразитируют на личинках: листоедов; пилильщиков; минирующих мух; белянок; капустных гусениц; совок; пядениц; долгоносиков; боярышниц; молей; листоверток. виды наездников (насекомых) есть немало разновидностей таких паразитов: маленькие (менее 1 мм) и достаточно крупные (больше 2 см). некоторые имеют яйцеклад шире самого себя в несколько раз, у других он крошечный. существуют особи, которые губят яйца вредителей, а остальные виды паразитируют на живых личинках, даже проводят зимовку в них. одни перед откладыванием яиц парализуют жертву, другие нет. чем обычно питаются полезные паразиты большинство видов таких насекомых мясо не употребляют. взрослый наездник (насекомое) ест нектар цветов и охотится, чтобы продолжить свой род. есть зрелые особи, которые совсем ничем не питаются. однако любят паразиты пить, собираясь возле озер и лакомясь росой. существуют они не более 2 месяцев, некоторые из них – вечерние либо ночные насекомые. но вместе с тем любимой и основной пищей наездников являются: мучнистые червецы; цикады; пилильщики; щитовки; тля; клопы; бабочки-вредители; мухи; белокрылки; жигалки; жуки; тля кровяная.
udalova-yelena
26.02.2023
Біологія людини. її складові частини біологія людини – це наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та ічне розселення людей. науки, що вивчають біологію людини, можна поділити на дві групи: теоретичні та прикладні. теоретичні біологічні науки: цитологія, гістологія, анатомія, фізіологія, генетика, біохімія, біофізика. прикладні: медицина, гігієна, валеологія, екологія. анатомія – наука про будову організму й усіх його органів. термін анатомія походить від давньогрецького анатоме – розтинання. це пояснюється тим, що першим і основним методом дослідження людини був метод розтинання трупів. фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин, виявляє причини, механізми і закономірності життєдіяльності організму. генетика – наука, що вивчає процеси спадковості та мінливості організмів, зокрема механізми передачі спадкової інформації, вади розвитку людини, спричинені її порушеннями. антропологія – наукова дисципліна, що досліджує походження й еволюцію людини як особливого соціально-біологічного виду, утворення людських рас. екологія людини – дослідження впливу на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища. гігієна – наука про здоров’я та його збереження. гігієна – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров’я людини. термін гігієна походить від грецького гігієнос – цілющий, той, що приносить здоров’я. знання гігієни та застосування на практиці цих знань є людині зміцнити свій організм, загартувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці. на організм людини діють безперервно змінювані фактори навколишнього середовища. проте ці зміни не викликають захворювання, бо організм людини пристосовується до них. між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага. захворювання виникає лише тоді, коли ця рівновага порушується, тобто на людину діють фактори навколишнього середовища, незвичні по силі і якості. людина не тільки піддається впливові факторів і умов зовнішнього середовища. вона здатна сама впливати на нього з метою поліпшення умов праці, живлення, побуту та створення відповідних умов для збереження здоров’я.