Перечислите особенности строения рыбы, связанные с водным образом жизни.

1. чешуя.  2. слизь, выделяемая поверхностью тела. служит своеобразной смазкой, смягчающей трение между рыбой и водой. 3. боковая линия 4. плавники 5. обтекаемая форма тела 6.жабры

У видов растений, вынужденных при к разнообразным условиям внешней среды, в процессе эволюции образовывались видоизменённые органы. Такие органы кроме своих основных функций выполнять и некоторые другие.

Видоизменённые подземные побеги

Корневище — это подземный побег с прикрывающими почки чешуевидными листьями и придаточными корнями. Верхушечная почка обеспечивает рост корневища, а пазушные — его ветвление. И те и другие могут давать начало надземным листьям и побегам.

Примеры корневищных растений: ирис, пион, пырей, сныть, ландыш, папоротники.

Клубень — это разрастание на конце длинного подземного побега, называемого столоном. На столоне обычно нет пазушных почек, а на клубне они образуют так называемые глазки, из которых в дальнейшем могут развиться новые побеги.

Примеры растений, образующих клубни: картофель, топинамбур.

Луковица — это подземный побег с очень коротким утолщённым стеблем и сочными листьями. Основание луковицы — донце — это уплощённый стебель. От его средней части отходят листья, называемые сочными чешуями. В них запасаются питательные вещества и вода. Снаружи луковица покрыта сухими чешуями, это тоже видоизменённые листья. В центре донца находится верхушечная почка, а в пазухах сочных чешуй — пазушные почки. Почки могут давать начало надземным органам или новым растениям.

Примеры луковичных растений: лук, лилия, гиацинт, тюльпан.

Клубнелуковица — это подземный укороченный и утолщённый стебель, снаружи покрытый сухими чешуями.

Примеры клубнелуковичных растений: гладиолус, безвременник.

Видоизменённые надземные побеги

При видоизменении надземных побегов модификации часто подвергался не целый побег, а один из его органов (стебель, лист, почка). Видоизменения листьев будут рассмотрены ниже.

Некоторые колючки и усики являются по происхождению видоизменёнными боковыми побегами. Они образуются в пазухе листа, а если лист отмирает — располагаются над

листовым рубцом.

Примеры растений с видоизменёнными побегами — колючками: боярышник, тёрн, гледичия.

Примеры растений с видоизменёнными побегами — усиками: виноград, тыква, огурец.

Усы — это длинные ползучие побеги без листьев или с чешуевидными листьями (столоны), которые служат для вегетативного размножения. В узлах столонов развиваются придаточные корни и розетки листьев.

Примеры растений, образующих усы: земляника, лапчатка гусиная, камнеломка.

Филлокладии и кладодии — уплощённые листовидные стебли, выполняющие функцию фотосинтеза. Филлокладии имеют ограниченный рост, а кладодии отличаются неограниченным ростом. Часто такие стебли полностью заменяют листья, листья при этом не развиваются. В связи с выполняемой функцией клетки наружных слоёв коры, находящиеся непосредственно под прозрачной эпидермой филлокладиев, содержат хлоропласты. Филлокладии и кладодии отличаются от листьев наличием на них почек, а иногда даже цветков и плодов.

Примеры растений с филлокладиями и кладодиями: иглица, спаржа, зигокактус.

Каудекс, или стеблекорень, — видоизменённая прикорневая часть надземного побега, несущая запас питательных веществ.

Примеры растений с развитым стеблекорнем: одуванчик, люпин, адениум.

К видоизменённым побегам относятся также:

почка — зачаточный вегетативный или генеративный побег;

розеточные побеги — побеги с укороченными междоузлиями;

кочан — сильно разросшаяся почка;

цветок — укороченный генеративный побег с ограниченным ростом, предназначенный для семенного размножения цветковых растений;

шишка — видоизменённый укороченный побег хвойных, предназначенный для семенного размножения голосеменных растений.

Объяснение:Вроде так

Значення тварин. як і рослин, у природі величезне. Ми знаємо, що багато рослин запилюється тільки тваринами, що тварини відіграють велику роль у розповсюдженні насіння деяких рослин. Вони, як і бактерії, беруть дуже активну участь в утворенні грунту. Дощові черв’яки, мурашки та інші дрібні тварини постійно вносять у грунт органічні речовини, роздрібнюють їх і таким чином сприяють утворенню перегною. Через нірки, вириті ними, легше проникають до коріння рослини вода й повітря. Зелені рослини збагачують повітря киснем, потрібним для дихання всіх живих істот. Частина тварин живиться  рослинами, а хижаки – травоїдними тваринами. Отже, тварини не можуть існувати без рослин. Але й життя рослин залежить від життєдіяльності тварин. Тварини завжди мали й тепер мають дуже велике значення для людини. Наші далекі предки, які жили 100-150 тис. років тому, знали диких звірів, птахів, риб та інших тварин. Життя первісних людей багато в чому залежало від полювання й рибальства. М’ясо впольованих тварин було основною людською їжею. З шкур убитих звірів виготовляли одяг, з кісток – ножі, скребачки, голки, наконечники для списів. Сухожилля використовували замість ниток для зшивання шкур і як тятиви для луків. Успіх полювання залежав не тільки від сили й спритності мисливців, а й від уміння виявити гніздо птаха, знайти потрібний слід, вибрати найкращий час для облави. Людина мусила також остерігатися хижаків, відрізняти отруйних змій від неотруйних. Вивчивши повадки диких звірів, стародавні люди зуміли приручити деяких їх них. Першою свійською твариною став собака, якого використовували, як цінного помічника на полюванні. Згодом з’явилися свійські свині, рогата худоба, птиця. З часом роль тварин у людському життя змінилася. Зменшилося значення диких звірів як джерела їжі, бо свійські тварини стали давати м’ясо, шерсть і молоко. Проте в людини з’явилися нові вороги з тваринного світу – різні комахи, які шкодили культурним рослинам. У ХХ ст. дуже активна господарська діяльність людини – вирубування лісів, будівництво гідростанцій, розширення посівних площ і т.д. – призвела до того, що багато диких тварин опинилося у важких умовах існування, зменшилася їх кількість, деякі види стали рідкісними, інші зовсім зникли. Тому виникла потреба в їх охороні. Однак значення травин для людини не тільки не зменшилося, а й навіть зросло. Адже тварини значною мірою забезпечують населення Землі продуктами харчування і промисловість сировиною. Значну частину продуктів харчування, я також шкіру, віск, шовк, шерсть та іншу сировину людина дістає від свійських тварин. Рибальство, особливо морське, промисел ракоподібних і молюсків також мають важливе значення в забезпеченні харчовими продуктами, вітамінами, ліками. З їхніх відходів виробляють кормове борошно і добрива. Існують і такі тварини, що викликають різні хвороби (малярію, глистяні захворювання, коросту та ін.). Деякі тварини є переносниками хвороб (наприклад, вони переносять від хворих до здорових людей висипний тиф, комарі – малярію, блохи – чуму). Людина охороняє корисних тварин, сприяє їхньому розмноженню, а з шкідливими веде боротьбу