Объясните размножение живых организмов (люди, растения)

Уцветковых растений процессу оплодотворения предшествует опыление. опыление – перенос пыльцы из пыльника тычинок на рыльце пестика. попав на рыльце пестика пыльцевое зерно начинает прорастать. из вегетативной клетки развивается длинная пыльцевая трубка, которая дорастает по тканям столбика до завязи и до семязачатка. из генеративной клетки образуется два спермия. пыльцевая трубка входит через пыльцевход, а её ядро разрушается. кончик трубки разрывается и два спермия проникают в зародышевый мешок. вскоре синергиды и антиподы отмирают. после этого один из спермиев оплодотворяет яйцеклетку. в результате образуется диплоидная зигота из которой развивается зародыш семени. второй спермий сливается с двумя полярными ядрами, образуя триплоидную клетку. из триплоидной клетки развивается питательная ткань – эндосперм. его питательные вещества необходимы для развития зародыша.

Головні поняття, що стосуються біологічних чинників виробничого середовища та їх класифікацій роз’яснює начальник відділу гігієни праці Управління Держпраці у Рівненській області Микола Логвісь

До бiологiчних чинникiв виробничого середовища належить сукупнiсть бiологiчних об’єктiв, здатних чинити на працiвника шкiдливу дiю, пов’язану з його виробничою дiяльнiстю.

Ураховуючи механiзм i специфiку впливу на працiвникiв, бiологiчнi фактории виробничого середовища подiляють на двi групи:

1) природна група – збудники iнфекцiйних захворювань та iнвазiї людей, тварин, птахiв, природнi вiдходи тварииного свiту, продукти розвитку рослин, зокрема продукти цвiтiння тощо;

2) виробнича або iндустрiальна група, до якої входять: фактори промислово-тваринницьких комплексiв, виробництво засобiв бiологiчного захисту рослин, антибiотикiв, бiлково-вiтамiнних концентратiв, стимуляторiв росту, сироваток, фiзiологiчноактивних пpeпapaтiв, виробництва i переробки сільськогосподарської продукції.

Бiологiчнi агенти здатнi спричиняти три основнi види впливу на органiзм людини: iнфiкування , сенсибiлiзацiю та iнтоксикацiю.

Інфiкування органiзму людини можливе при потрапляннi у нього бактерiй i вiрусiв, грибiв та їх спор . Зазнають ризику зараження збудниками зоонозiв працiвники сiльського господарства, робiтники м ‘ ясокомбiнатiв, птахофабрик, пiдприємств з переробки харчових продуктiв i промислової сировини тварииного i рослинного походження. Окремо видiляють професiйнi хвороби, спричиненi мiкозами. Мiкози найчастiше виникають при порушеннi у працiвникiв обмiнних процесiв, при iмунодепресії, тривалiй дiї антибiотикiв.

Алергенна дiя притаманна органiчним речовинам рослинного i тваринного походження, деяким видам бактерiй i грибiв, продуктам життєдiяльностi клiщiв та iнших комах . Антигеннi комплекси бiологiчних об’єктiв зумовлюютъ розвиток у людини рiзних за перебiгом патогенних процесiв. Найчастiше у людини до них виникає гiперчутливiстъ негайного або уповiльненого типу.

Гiперчутливiсть негайного типу виникає у першi хвилини або години пiсля первинного або повторного контакту при значнiй кiлькостi бiологiчного агенту i перебiгає у виглядi  лихоманки.

Постiйна дiя малих кiлькостей бiологiчного агента викликає гiперчутливiстъ уповiльненої дії. До важких проявiв алергії у працюючих iз бiологiчними об ‘єктами належать в першу чергу алергiйнi альвеолiти, збудниками яких є термофiльнi актиномiцети, гриби, найпростiшi (амеби, iнфузорії тощо), грамнегативнi бактерії, а також протеїни, глiко-, лiпопротеїни, полiсахариди, ферменти рослинного i тварииного походження.

Объяснение:

Объяснение: ну как

Тамырдың 3 түрі болады:

Негізгі тамыр - Тамырдың ұрықтан өсіп шыққан түрі. Өсімдік сабағы мен бұл Тамыр аралығындағы жер тамыр мойны (сабақтың топыраққа кіре берген жеріндегі жіңішкелеу жері). Негізгі тамыр тұқымының ұрық тамыршасынан дамиды.Ол төмен қарай бағытталып,топыраққа тереңдей береді.Негізгі тамырдың жан-жағынан жанама тамырлар таралады.Топырақтан өоректік заттарды соруға қатысады.

жіп тәрізді (мысалы, зығыр),

шашақ тәрізді (көбінесе астық тұқымдас өсімдіктерде),

білеу түрі (бұршақ тұқымдас өсімдіктерде) кездеседі.

Жанама тамыр - негізгі тамырдан тарайды.

Қосалқы тамыр - құрылысы күрделі өсімдіктердің жапырақтары мен перицикл қабатынан өсіп шығады. Қосалқы тамыр дара жарнақты және көп жылдық қос жарнақты шөптесін өсімдіктер сабағының түп жағынан және тұқым жарнағының астыңғы қылтасынан дамиды. Пияздың түбіртегі, орамажапырақтың көсеу сабағы сияқты түрі өзгерген, сабақтардан да қосалқы сабақ өседі. Қосалқы тамыр Тамыр жүйесін ұлғайтады, негізгі және жанама тамыр жоқ жағдайда олардың қызметін атқарады, бұның кесіндісімен өсімдікті вегетативті көбейтуге болады.

Тамырдың сирек кездесетін түрлері де болады. Мысалы, ассимиляциялаушы тамыр, аспа тамыр, атпа тамыр, баған тамыр, балдақ тамыр, жемдік тамыр, емізік тамыр, тыныс тамыр, ілмек тамыр, түйнекшелі тамыр.