1. кареглазый левша, гипертрихозом (оволосение ушной раковины), женится на голубоглазой правше. отец мужчины был голубоглазым, а мать женщины была левшой. какова вероятность рождения голубоглазых левшей с гипертрихозом от этого брака, если карий цвет глаз и умение лучше владеть правой рукой являются доминантными аутосомными признаками, а гипертрихоз - сцеплен с y-хромосомой

Признак |ген|генотип| карий цвет глаз ,аа голубой цвет ,вв гипертрихоз ,xx ,xx p   жен ааbвxx* муж  ааввxyg g     авх,,авyg,авx,авyg f1 генотип: ааввxx,ааввхх,ааввхyg,aadввxyg,ааввхх,ааввхх,ааввхyg,ааввxyg f1 фенотип: 1)девочка кареглазая правша 2)девочка кареглазая левша 3)мальчик кареглазый правша болен 4)мальчик кареглазый левша болен 5)девочка голубоглазая правша 6)девочка голубоглазая левша 7)мальчик голубоглазый правша болен  8)мальчик голубоглазый левша болен 1/8 или 0,125 процента вроде так.

морфология  изучает внешнее строение организмов.анатомия  изучает внутреннее строение организмов.  изучает работу организма и его органов.

гистология  изучает ткани.цитология  (молекулярная биология) изучает строение и работу органоидов клетки.  изучает состав живых организмов и реакции обмена веществ.

гигиена  создает условия, необходимые для сохранения и укрепления здоровья.

генетика  изучает закономерности наследственности и изменчивости.селекция  занимается выведением новых сортов растений, пород животных и штаммов микроорганизмов.палеонтология  изучает ископаемые остатки организмов.эволюционная теория  изучает закономерности возникновения приспособлений организмов к среде обитания

систематика (классификация, таксономия)  изучает многообразие живых организмов и распределяет их по группам на основании эволюционного родства.

экология   изучает взаимодействия живых организмов между собой и с окружающей их средой.

Статеве розмноження є типом розмноження, при якому організми утворюють нащадків, що мають комбінацію  генетичного матеріалу  від більш ніж одного (зазвичай двох) різних представників виду. кожен з двох організмів-батьків надає приблизно половину генетичної інформації нащадкові, продукуючи  гаплоїдні  гамети. більшість організмів формують два різні типи гамет. у  анізогамних  видів гамети різні, у такому випадку розрізняють дві статі  —  самця  (виробляє  сперму  або мікроспори) і  самку  (виробляє  яйцеклітини  або мегаспори). крайній випадок анізогамії, коли гамети дуже різні, називається  оогамією. у  ізогамних  видів гамети подібні або ідентичні за формою, хоча можуть мати різні окремі властивості і тому мати різні назви. наприклад, в  зеленої водорості  chlamydomonas reinhardtii  є так звані «плюс» і «мінус» гамети. кілька видів організмів, наприклад,  ворсинчасті, мають більш ніж два види гамет. більшість тварин (зокрема людина) і рослин зазвичай розмножуються статевим шляхом. статеві організми мають два набори генів для кожної ознаки (так звані  алелі). нащадки успадковують одну алель для кожної ознаки від кожного з батьків, таким чином, нащадки гарантовано мають комбінацію генів батьків. наявність двох екземплярів кожного гена часто дозволяє організму гарантувати наявність життєздатного організму, навіть якщо один з генів пошкоджений. проте, спаровування не обов'язково залучає двох особин, для багатьох організмів можливе і самозапліднення. для опису першого випадку використовується термін  алогамія  — запліднення яйця від одного індивідуума сперматозоїдом іншого. протилежний випадок,  аутогамія  або самозапліднення, зустрічається у  гермафродитних  організмах, де зливаються дві гамети одного й того ж організму. хоча у аутогамії і залучається статевий апарат, нащадок отримує гени лише від однієї батьківської особини, тобто є прикладом безстатевого розмноження.