Загадка: ты со мною не знаком? я живу на дне морском. голова и восемь ног, вот и

бодрствующие ночью лягушки усиленно кормятся. их желудки оказываются максимально наполненными в 4-8 часов утра, т. е. после посредственно ночного периода активности.

в питании молодых лягушек, больше чем у взрослых, встречаются муравьи и пауки. они кормятся почти исключительно на суше. водные организмы составляют в их пище всего 6% от общего числа встреченных кормов. причины этих возрастных особенностей питания, видимо, в том, что молодь ограничивается лишь более мелкими формами, тогда как старшие могут употреблять в пищу и мелких и крупных животных. кроме того, неполовозрелые лягушки охотятся главным образом на суше и только увеличиваясь в размерах начинают в больших количествах добывать пищу и в воде. возможно, молодые отличаются большей избирательной способностью в отношении корма и меньшей ловкостью на охоте.

молодые лягушки, как правило, активны днем. главную роль в питании травяной лягушки (73%) играют жуки и двукрылые, затем наземные моллюски и прямокрылые. подавляющую массу корма эти животные добывают на суше (94,2%). следовательно, хотя список кормов травяной лягушки и велик (87 форм), но основу питания составляет несравненно меньшее число массовых организмов. летающих животных в пище травяной лягушки около 16%, т. е. несколько меньше, чем у остромордой. это, видимо, связано с тем, что остромордая лягушка чаще, чем травяная, охотится днем, когда больше активных летающих насекомых. у северной границы ареала вида травяные лягушки, теснее связанные с водоемом, употребляют в пищу большее количество водных организмов.

туя (thuja), рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини кипарисових. відомо 5 видів, поширених у східній азії і північній америці. в україні вирощують як декоративні 4 види, найчастіше тую західну (thuja occidentalis l.) до 20 м заввишки. вона морозостійка, добре витримує задимлення і стриження; деревина легка, стійка проти гниття. культивують у ботанічних садах і парках майже по всій україні.

яли́на (picea dietrich) — рід шпилькових дерев родини соснових; бл. 50 видів, поширених у помірній і холодній смугах північної півкулі. в україні поширена смерека звичайна або європейська (p. abies (l.) karsten, або p. excelsa 20 — 40 (50) м заввишки, до 1 м товщини; плодоношення з 15, у насадженнях з 25 — 30 pp.; вік до 150, іноді й 200 pp. c. тіньо- і вологовитривале дерево, витримує незначне , найкраще розвивається на суглинкових і супіскових ґрунтах. в україні с. займає бл. 850 000 га або 12,5 % всіх ліс. порід (третє місце після сосни і дуба). с. поширена насамперед у карпатах (у галичині й на буковині та на сх. і півн.-сх. закарпатті); у нижчій смузі лісів разом з буком і ялицею, у вищій (понад 900 — 1 200 м) становить суцільні (смерекові) ліси з убогим трав'яним настилом. менші простори займає с. на передкарпатті і розточчі; невеликі острови (звич. як домішка до сосни і дуба) на підляшші, півд.-зах. поділлі й чернігівщині. с. дає цінну деревину (вона біла, легка і м'яка), яку широко використовують у будівництві, деревообробній, целюлозно-паперовій промисловості, у виготовленні муз. інструментів тощо; кора с. має 7—15 % дубильних речовин. з с. добувають смолу, дьоготь, терпентину, живицю, деревний оцет; її розводять як декоративне дерево в парках, використовують у ліс. смугах тощо.