Перечислите органы через которые организм теряет тепло

Перечислите органы через которые организм теряет тепло: кожа

регуляцию желудочной секреции и.п. павлов условно подразделил на три фазы. i фаза -  сложнорефлекторная  (мозговая, цефалическая) состоит из условно- и безусловно-рефлекторного механизмов. вид пищи, запах пищи, разговоры о ней вызывают условно-рефлекторное сокоотделение. выделяющийся сок и.п. павлов назвал аппетитным, «запальным».

этот сок подготавливает желудок к приему пищи, имеет высокую кислотность и ферментативную активность, поэтому такой сок в пустом желудке может оказывать воздействие (например, вид пищи и отсутствие возможности ее приема, жевание жевательной резинки натощак). безусловный рефлекс включается при раздражении пищей рецепторов ротовой полости.

1 – лицевой нерв, 2 –языкоглоточный нерв, 3 – верхнегортанный нерв, 4 – чувствительные волокна нерва, 5 – эфферентные волокна нерва, 6 – симпатическое волокно, g – клетка, секретирующая гастрин.

наличие сложнорефлекторной фазы желудочной секреции доказывает опыт «мнимого кормления». опыт проводится на собаке, которой предварительно были произведены операции наложения фистулы желудка и эзофаготомия (пищевод перерезался, а его концы вшивались в разрез на коже шеи). опыты производятся после выздоровления животного. при кормлении такой собаки пища вываливалась из пищевода, не попадая в желудок, но через открытую фистулу желудка выделялся желудочный сок . при кормлении сырым мясом в течение 5 минут желудочный сок выделяется 45-50 минут. отделяющийся при этом сок обладает высокой кислотностью и протеолитической активностью. в эту фазу нерв активирует не только клетки желез желудка, но и g-клетки, которые секретируют гастрин (рис. 6).

ii фаза желудочной секреции –  желудочная  – связана с поступлением пищи в желудок. наполнение желудка пищей возбуждает механорецепторы, информация от которых по чувствительным волокнам нерва направляется к его секреторному ядру. эфферентные парасимпатические волокна этого нерва стимулируют желудочную секрецию. таким образом, первый компонент желудочной фазы - чисто рефлекторный (рис.6).

соприкосновение пищи и продуктов ее гидролиза со слизистой желудка возбуждает хеморецепторы и активирует местные рефлекторные и гуморальные механизмы. в результате этого  g-клетки пилорического отдела выделяют гормон гастрин,  активирующий главные клетки желез и, особенно, обкладочные клетки. тучные клетки(ecl) выделяют гистамин, стимулирующий париетальные клетки. центральная рефлекторная регуляция дополняется продолжительной по времени гуморальной регуляцией. секреция гастрина увеличивается, когда появляются продукты переваривания белков – олигопептиды, пептиды, аминокислоты и зависит от величины ph в пилорическом отделе желудка. если секреция соляной кислоты повышена, то гастрина высвобождается меньше. при ph-1,0 его секреция прекращается, при этом объем желудочного сока резко уменьшается. таким образом, осуществляется саморегуляция секреции гастрина и хлористоводородной кислоты.

Ефективність селекції залежить не лише від форми штучного добору, а й від правильного вибору тієї чи іншої системи схрещування організмів – гібридизації. Гібридизація – це процес одержання нащадків внаслідок поєднання генетичного матеріалу різних клітин або організмів. Схрещування можливе як у межах одного виду (внутрішньовидова гібридизація), так і між особинами різних видів (міжвидова, або віддалена гібридизація). Внутрішньовидове схрещування буває спорідненим і неспоріднеким.

Споріднена гібридизація (інбридинг) – це внутрішньовидове схрещування близькоспоріднених форм, яке веде до підвищення гомозиготності нащадків. Застосовують цю форму гібридизації для того, щоб виявити в популяції цінні сполучення генів і закріпити їх у нащадків. При цьому треба враховувати і негативні наслідки: часте виникнення інбридної депресії (пригнічення життєдіяльності внаслідок переходу більшості генів у гомозиготний стан) і небезпека втрати цінних генів, які були у предків. З кожним новим поколінням гомозиготність нащадків підвищується (самозапилення призводить майже до повної (99,9%) гомозиготизації вже в 10-му поколінні). Інбридинг забезпечує розкладання популяції на ряд генетично різних чистих ліній.

Неспоріднена гібридизація (аутбридинг) – це внутрішньовидове схрещування ліній, сортів, порід, яке зазвичай веде до підвищення гетерозиготності нащадків. Використовується аутбридинг для поєднання в нащадків цінних спадкових властивостей різних ліній (міжлінійне схрещування), сортів (міжсортова гібридизація), порід (міжпорідна гібридизація). Одним з результатів неспорідненої гібридизації є підвищененя гетерозиготності нащадків. Унаслідок пригнічення дії шкідливих рецесивних генів (депресії), які були в батьківських форм у гомозиготному стані, у гібридів першого покоління виникає гетерозис.

Міжвидова (віддалена) гібридизація – схрещування особин, які належать до різних видів і навіть родів з метою поєднання в гібридів цінних спадкових ознак представників різних видів. Ця форма гібридизації часто супроводжується безплідністю гібридів, що обумовлено відсутністю можливості кон'югації між гомологічними хромосомами. Неможливість схрещування організмів різних видів долається використанням штучного запліднення, поліплоїдизації, соматичною гібридизацією із застосуванням методів клітинної та генетичної інженерії. Найчастіше використовується в селекції рослин, оскільки більшість рослин не мають статевих хромосом. Подолання стерильності рослинних гібридів можливе за рахунок методу поліплоїдизації. Віддалену гібридизацію застосовують і у тваринництві для створення нових порід тварин. Наприклад, завдяки схрещуванню диких баранів архарів (2n = 54) з тонкорунними вівцями (2n = 54) селекціонер-генетик Μ. М. Батурін одержав нову породу – архаромеринос. Тварини цієї породи поєднують у собі низку господарсько- цінних ознак і відрізняються доброю плодючістю. Проблему розмноження міжвидових тваринних гібридів у селекції тварин розв'язують на сьогодні із застосуванням методів клітинної інженерії, клонування.

Прикладами віддалених гібридів є рафанобросіка (капустяно-редьковий гібрид), культурна слива (алича і терен), тритікале (пшенично-житній гібрид), бістер (білуга і стерлядь), мул (гібрид кобили та осла), ішак (гібрид ослиці та коня), нар (гібрид двогорбого та одногорбого верблюдів), сарлик (гібрид яка і ВРХ), зубробізон (гібрид зубрів з бізонами) та ін.

Объяснение: