Учому полягає складність перенесення генів еукаріотів у прокаріотичну клітину?

Прокаріоти  не  мають ядра, де міститься днк  і спадкова  інформація.

Хвойные – вечнозеленые растения. Их семена расположены в шишках, поэтому они относятся к сосудистым растениям. Современными представителями являются древесные растения (кедр, ель, сосна), но встречаются и кустарники (можжевельник). Эти растения имеют огромное значение. Из них изготовляют мебель, украшения, посуду и бумагу.

Лиственное покрытие хвойных растений

Наиболее часто встречаются хвойные растения ярко-зеленого цвета. Именно это качество получению полезных веществ при фотосинтезе. Как правило, лиственное покрытие хвойных деревьев – иголки, однако встречаются и растения с листьями, например туя.

Семена хвойных растений

Семена хвойных деревьев хранятся в шишках. Они хранят ростки до созревания. Шишки делятся на мягкие (ель) и твердые (сосна). Птицы в поисках еды пробивают мягкие шишки, таким образом, разнося семена на большие расстояния.

Еще одним видом семян хвойных растений является кедровый орех. Их часто используют в пищу, при приготовлении различных блюд, так как они обладают приятным вкусом и весьма питательны.

Смола и янтарь

Как и у всех деревьев, в стволах хвойных растений течет сок. Если ствол хвойного дерева повредить, из него пойдет сок, который со временем застынет, превратившись в смолу. Смола, которая хранилась долгие годы, превращается в янтарь. Ученые и ювелиры ценят его очень высоко.

Интересные факты:

   Елка для большинства является символом Нового Года. Этот обычай был привезен в Россию Петром I.

   Аромат ели наделен лекарственными свойствами. Хвойные растения вырабатывают вещества человеку сопротивляться бактериям.

   Возраст некоторых хвойных растений достигает до 3-х тысяч лет.

   Аромат хвои – прекрасное средство от бессонницы.

   Хвойные растения содержат огромное количество витамина С. Его в них даже больше, чем в цитрусовых.

   Хвойное эфирное масло полезно от кашля, простуды, гриппа, артрита, мышечных болей и ревматизма.

   Хвоя является антисептиком, противокашлевым, дезинфицирующим и отхаркивающим средством.

Сообщение Хвойные растения

Первые семенные растения произошли от семенных папоротников. Хвойные распространены в северном полушарии, они являются многолетними растениями. Жизненные формы — деревья, кустарники, травянистые формы отсутствуют. Тело дифференцировано на вегетативные органы: корень, стебель, лист.

Корневая система стержневая, может уходить вглубь (сосна) или распространяться поверхностно (ель). Ткани корня характеризуются вторичными изменениями, то есть на второй год жизни корня, между ксилемой и флоэмой закладывается вторичная образовательная ткань — камбий, которой продуцирует вторичную ксилему (древесину) и слабо развитую форму — кору (луб).

Стебель прямостоячий, характеризуется моноподиальным ветвлением, поэтому крона коническая. Верхушечная почка опережает в росте боковые (у ели). Стебель характеризуется вторичными изменениями. Ксилема представлена живыми клетками, расположенными друг над другом и перфорированными в местах соприкосновения. Живое содержимое трахеид ограничивает восходящий ток с растворенными веществами, поэтому голосеменные ограниченно испаряют воду.

Флоэма-кора развита слабо, сердцевина отсутствует. В древесине имеется большое количество смоляных ходов, по которым на поверхность стебля выделяется смола. Смола уменьшает испарение, выполняет защитную функцию, заполняя механические повреждения, оказывает бактерицидное действие, защищая от проникновения грибков и микроорганизмов.

Хвойные являются вечнозелёными, смена хвои осуществляется постепенно, у сосны каждые 2 года, у ели каждые 7-12 лет, у лиственницы (она является исключением) — ежегодно.

Объяснение:

1. Які є життєві форми рослин?

Групи рослин за тривалого впливу сукупності екологічних чинників виро­били особливі спадково закріплені зовнішні ознаки. За будовою надземної частини вищих рослин виділяють життєві форми: дерева (моло­ді пагони наприкінці першого року життя повністю дерев'яніють, один головний пагін – більш-менш вертикальний стовбур, він росте інтенсив­ніше за бічні пагони, у верх­ній частині стовбура дерев формується крона, що дає змогу рослині ефективно вловлювати світло, особливо у лісах), чагарники (багато здерев’янілих пагонів, що змінюють один одного; бузок, калина, шипшина, ліщина, смородина, малина), чагарнички (маленькі чагарники, коротша тривалість життя, верхня час­тина трав’янистих квітконосних пагонів щорічно відмирає; полин, чорниці, шавлія, лаванда), трав'янисті рослини (стебло здебільшого не дерев'яніє; капуста, буряк, картопля, півонія, м'ята, багато видів папоротей). Залежно від місцезростання трав'янисті рослини поділяють на водні (наприклад, очерет) та наземні (пирій, суниці тощо).

У лісах переважають деревні рослини, а на луках чи в степах - трав'янисті.

Рос­лини бувають однорічними (розвиваються та живуть протягом одного року або навіть кіль­кох місяців), дворічними (в перший рік життя утворюють веге­тативні органи та накопичують у своїх підземних - морква, редька, буряк, жоржини - або в надземних – капуста - частинах поживні речови­ни, наступного року вони цвітуть і утворюють плоди та насіння) та багаторічними (живуть багато років; дерева).

2. Що таке рослинне угруповання?

Різні види рослин існують не окремо один від одного, вони входять до складу певних рослинних угруповань. Рослинні угруповання - це групи взаємопов'язаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають у певній місцевості з однорідними умовами життя. Найчисленніші (домінуючі) види визна­чають характер самого рослинного угруповання (ковила в ковиловому степу, дуб і граб у дубово-грабовому лісі).

3. Що таке ярусність? Якою вона буває?

Ярусність розташування рослинного угруповання. Розрізняють надземну (визначається певним роз­ташуванням надземних частин різних видів рослин за висотою) і підземну (розташуванням їхніх підземних частин за глибиною проникнення в ґрунт).

Виділяють до п'яти основних надзем­них ярусів рослинного угруповання (верхні яруси зазвичай обирають світлолюбні рослини, а нижні - тіньовитривалі і тіньолюбні).

У мішаному лісі верхній над­земний ярус складають високорослі дерева (сосна, дуб, граб), рослини наступного ярусу - це невисокі дерева (дика груша), третій ярус чагарників (ліщина, ожина), четвертий - трав'янистих рослин (розрив-трава, медунка, барвінок), п'ятий - мохи, гриби. Особливий ярус - лісова підстилка, утворена рештками рослин, опалим листям.

Объяснение: