15, 15. на каком этапе жизни клетки синтезируются молекулы атф, энергия которых используется в процессе деления? 1) в профазе; 2) в интерфазе; 3) в метафазе; 4) в анафазе 15, 17. развитие организмов из одной клетки – свидетельство: 1) взаимосвязи организмов и среды обитания; 3) единства живой и неживой природы; 2) единства органического мира; 4) многообразия органического мира. 15 18. ареал вида является критерием: 1) ; 3) ; 2) генетическим; 4) цитологическим.

ора больших полушарий головного мозга или кора головного мозга (лат. cortex cerebri) — структура головного мозга, слой серого вещества толщиной 1,3—4,5 мм[1], расположенный по периферии полушарий большого мозга и покрывающий их. Наибольшая толщина отмечается в верхних участках предцентральной, постцентральной извилин и парацентральной дольки[2].

Кора головного мозга играет очень важную роль в осуществлении высшей нервной (психической) деятельности[2].

Кора головного мозга человека составляет более 80 % массы мозга[3].

У человека кора составляет в среднем 44 % от объёма всего полушария в целом[2]. Площадь поверхности коры одного полушария у взрослого человека 2400 см² (в основном от 2000 до 2800 см²)[4][2]. На поверхностные части приходится 1/3, на залегающие в глубине между извилинами — 2/3 всей площади коры[1].

Величина и форма борозд подвержены значительным индивидуальным колебаниям — не только мозг различных людей, но даже полушария одной и той же особи по рисунку борозд не вполне похожи[1].

Всю кору полушарий принято разделять на 4 типа: древняя (архикортекс), старая (палеокортекс), новая (неокортекс) и промежуточная кора (состоящая из промежуточной древней и промежуточной старой коры). Поверхность неокортекса у человека занимает 95,6 %, архикортекса — 2,2 %, палеокортекса — 0,6 %, промежуточной — 1,6 %[2].

Объяснение:

Найхарактернішою особливістю проявів такої діяльності є здатність встановлювати зв’язки між предметами і використовувати їх у нових ситуаціях. Розумова діяльність відрізняється від будь-яких видів навчання тим, що може здійснюватися в таких умовах середовища, у яких тварина ще ні разу не опинялася. У тому, що істота відразу, без спеціального навчання, може виконати корисний для організму поведінковий акт, і полягає унікальна особливість розумової діяльності як пристосувального механізму в мінливих умовах навколишнього середовища. Розумова діяльність притаманна тваринам з добре розвиненою нервовою системою: серед безхребетних це головоногі молюски, а серед хребетних -рептилії, птахи й ссавці. Варто відзначити, що розумова діяльність вважається найважливішим компонентом когнітивних процесів, які служать фун інтелекту і мислення тварин. Прикладами такої діяльності можуть служити здатність уникати небезпеки, долати перешкоди, ловити дичину і так далі. Але тут є важлива АЛЕ: тварина не завжди використовує розумову діяльність в повсякденному житті, здебільшого вона діє за звичним для неї шаблоном. Такі шаблони властиві й для людини. Вони також значимі в нашому житті, адже часто ми діємо автоматично, не обдумуючи свої вчинки. Прикладом розумової діяльності у людини може служити щоденна ходьба по одному маршруту, кінний спорт або їзда на лижах.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/rozumova-diyalnist-tvarin/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Объяснение: