Особливості біології плоских, круглих та кільчастих червів.

Плоскі черви: більшість є паразитами. плоскі черви тришарозародкові та двобічносиметричні. тіло сплощене у спинно-черевному напрямку і вкрите шкірно-м'язовим мішком, що складається з епітелію та 2-3 шарів мязів. травна система: має передню (глотка) й середню кишки. середня кишка сліпо замкнена. видільна система складається з розгалудженої системи канальців (протонефридіїв). продукти дисиміляції виводяться через видільні пори. дихання анаеробне. дихальної та кровоносної систем не мають. нервова система представлена мозковим ієм (скупчення нервових клітин передньго відділу тіла)та кількох, сполучених між собою нервових стовбурів. розмноження: більшість плоских червів - гермафродити.  круглі черви:     мешкають у морях, прісних водоймах та грунті. тіло круглих червів несегментоване, веретеноподібне з білатеральною симетрією. їх поперечний розріз має форму кола, звідси й назва типу. стінка тіла складається зі шкірно-м'язового мішка, вкритого багатошаровою кутикулою, тому для цього типу характерне линяння.   внутрішні органи розміщені в первинній порожнині тіла. порожнина заповнена рідиною. пересуваються вони лежачи на боці. за згинань та розгинань тіла, що відбуваються завдяки м'язів.  видільна система круглих червів представлена однією-двома   одноклітинними шкірними залозами, від яких відходять два бічних канали. центральна нервова система складється із навкологлоткового нервового кільця і шістьох стовбурів, що відходять від кільця. органи чуття розвинені слабко. вільноіснуючі круглі черви  (нематоди)мають світлочутливі вічка. травна система починається ротовим отвором і закінчується задньопрохідним. травлення - позаклітинне.  дихальної системи немає. вільноіснуючі форми дихають всією поверхнею тіла, а   паразити - анаероби. більшість круглих червів роздільностатеві. розвиток непрямий, личинка у процесі розвитку линяє. кільчасті черви: кільчасті черви мають вищу організацію порівняно з плоскими та круглими.  тіло кільчаків має двобічну симетрію та складається з 90-600 сегментів. сегменти зовні однакові, й можуть досягати великих розмірів. у кільчастих червів     є добре розвинений шкірно-м'язовий мішок, що складаеться з шару епітелію та двох м'язових шарів. мають вторинну порожнину тіла. травна система починається ротовим отвором на передньому кінці тіла та закінчується відхідником на останньому сегменті. кишка складається з трьох відділів переднього, середнього і заднього. газообмін відбувається через багату на кровоносні судини шкіру,a у морських кільчаків є зябра. кровоносна система у більшості кільчаків замкнена. уздовж всього тіла тягнуться спинна та черевна судини. у передній частині тіла є кілька товстіших судин, так званих сердець. нервова система: навколо глотки є навкологлоткове кільце: надглотковий та підглотковий вузли, та перемички, що їх сполучають. на черевному боці є два нервових стовбури. з органів чуття є дотикові клітини по всій поверхні тіла. є також світлочутливі клітини. здатні до регенерації. статева система складається з жіночих та чоловічих гонад. дощові черви та пявки - гермафродити, а багатощетинкові - роздільностатеві. у пявок та дощових червів прямий розвиток, а у багатощетинкових - непрямий. 

ответ:

плод состоит из околоплодника и семян . часто в образовании околоплодника участвуют и другие части цветка, основание тычинок , лепестков , цветоложе . если в цветке только один пестик то цветок выросший в нём называют простым (пшеница горох вишня). если в цветке несколько пестиков то формируется сборный или сложный плод(малина,ежевика). также эти виды разделяются на односемянные и многосемянные . в зависимости от количества воды в околоплоднике различают сочные и сухие плоды. сочные бывают ягодовидные(банан,томат)и костянковидные(слива,вишня). сухие плоды делятся на ореховидные(жёлудь,фундук и др.орехи) и коробочковидные(мак,хлопчатник).

ягодовидные чаще всего многосемянные . ореховидные чаще всего односемянные.костянковидные чаще всего многосемянные. коробочковидные чаще всего многосемянные.

ореховидные не раскрывающиеся плоды , коробочковидные раскрывающаяся.

объяснение:

вроде всесама недавно проходила так ,что решила пересказать)

ответ:

перед любым видом живых организмов стоят две основные : размножаясь, сохранить свой вид и, по возможности, занять максимальное пространство, расселиться. понятно, что паразитическим животным выполнение этих дается труднее, чем свободноживущим. паразиты, как правило, поразительно плодовиты. мало того, следующим один за другим актам партеногенетического размножения одно яйцо может дать начало многим сотням, а то и тысячам экземпляров инвазионных стадий. в. а. догель назвал это «законом большого числа яиц и потомства у паразитов» . так обеспечивается сохранение вида.

ну а зачем же смена хозяев? для расселения. представьте себе, к примеру, цепочку хозяев кошачьей двуустки (opistorchis felineus): кошка – улитка (bithynia tentaculata) – какая-нибудь из карповых рыб. ясно, что окончательный хозяин – кошка – вовсе не путешественница, предпочитает свой дом. улитка может быть унесена течением, а уж про рыб и говорить не приходится – они могут уплыть довольно далеко. в результате очередная кошка может заразиться за многие километры от жилья первой.

а в некоторых случаях сложность циклов повторяет эволюционный процесс развития паразитизма у данной группы паразитов.

или имеет уже вторичное усложнение, связанное с обретением новых хозяев, может отражать общие экологические тенденции и пр.