Объяснение:
Еритроцити. У людини і багатьох ссавців еритроцити, або червоні кров'яні тільця, являють собою без'ядерні клітини двовгнутої форми. Вони еластичні, що допомагає проходити їм по вузьких капілярах. Діаметр еритроцита людини 7... 8 мкм, а товщина — 2... 2, 5 мкм. Відсутність ядра і форма двовгнутої лінзи (поверхня двовгнутої лінзи в 1,6 раза більша за поверхню кулі) збільшують поверхню еритроцитів, а також забезпечують швидку і рівномірну дифузію кисню всередину еритроцита.
В крові людини і вищих тварин молоді еритроцити мають ядра. В процесі дозрівання еритроцитів ядра зникають.
Загальна поверхня всіх еритроцитів людини понад 3000 м2, що в 1500 разів перевищує поверхню її тіла.
Загальна кількість еритроцитів, які містяться в крові людини, величезна. Вона приблизно в 10 тис. разів більша населення нашої планети. Якби розмістити всі еритроцити людини в один ряд, то вийшов би ланцюжок довжиною близько 150000км; якби покласти еритроцити один на один, то утворилася б колона висотою, що перевищує довжину екватора земної кулі (50 000... 60 000 км).
В 1 мм3 крові міститься від 4 до, 5 млн. еритроцитів (у жінок 4,0. млн., у чоловіків — 4,5... 5, 0 млн.). Кількість еритроцитів не завжди однакова. Вона може значно збільшуватися при нестачі кисню на великих висотах, при м'язовій роботі. У людей, які живуть у високогірних районах, еритроцитів приблизно на 30% більше, ніж у жителів морського узбережжя. При переїзді з низовинних районів у високогірні кількість еритроцитів у крові збільшується. Коли ж потреба в кисні зменшується, кількість еритроцитів у крові знижується. Вміст еритроцитів у 1 мм3 крові змінюється з віком.
В крові новонароджених еритроцитів до 7 200 000 в 1 мм3, що пов'язують з недостатнім постачанням киснем плода в останні дні ембріонального періоду і під час пологів. Після народження умови газообміну поліпшуються, частина еритроцитів розпадається, а гемоглобін, що міститься всередині їх, перетворюється на пігмент білірубін. Утворення великої кількості білірубіну може стати причиною, так званої жовтяниці новонароджених, коли шкіра і слизові оболонки забарвлюються в жовтий колір.
Кров у новонароджених містить значну кількість недозрілих форм еритроцитів, є еритроцити, які мають ядро (до 600 в 1 мм3 крові). Наявність недозрілих форм еритроцитів вказує на процеси кровотворення, які інтенсивно відбуваються після народження. Еритроцити новонароджених різного розміру, їхній діаметр коливається від 3,25 до 10,25 мкм. Після місяця життя в крові дитини зустрічаються лише поодинокі ядерні еритроцити. Середня тривалість життя еритроцитів 100... 120 діб. Руйнуються еритроцити в селезінці і частхово в печінці.
Значення еритроцитів. Основна функція еритроцитів — перенесення кисню від легень до всіх клітин тіла. Гемоглобін, який Чиститься в еритроцитах, легко сполучається з киснем і легко віддає його в тканинах. Важлива роль гемоглобіну й у видаленні вуглекислого газу із тканин. Отже, еритроцити підтримують відносну сталість газового складу крові.
Найміцнішу сполуку гемоглобін утворює із чадним газом (СО). З ним гемоглобін утворює сполуку легше, ніж із киснем. Тому при вмісті в повітрі 0,1% чадного газу більше половини гемоглобіну крові сполучається з ним, у зв'язку з чим клітини і тканини не забезпечуються необхідною кількістю кисню.
В 100 мл крові дорослої людини міститься 13... 16 г гемоглобіну. Як же це розуміти? Часто ж говорять, що вміст гемоглобіну в крові становить 65... 80%. Але справа в тому, Що в медичній практиці за 100% беруть вміст гемоглобіну, який дорівнює 16,7 г в 100 см3 крові. Звичайно в крові дорослої людини міститься не 100% гемоглобіну, а трохи менше — 60... 80%. Отже, якщо в аналізі крові записано "80 одиниць гемоглобіну", то це означає, що в 100 мл крові міститься 80% від 16,7 г, тобто близько 13,4 г гемоглобіну.
Зниження числа еритроцитів нижче 3 млн. і кількості гемоглобіну нижче 60% свідчить про наявність анемічного стану (недокрів'я).
У новонароджених швидкість осідання еритроцитів низька (від 1 до 2 мм/год). У дітей до 3 років величина ШОЕ коливається в межах від 2 до 17 мм/год. У віці від 7 до 12 років величина ШОЕ не перевищує 12 мм/год.
Визначення швидкості осідання еритроцитів має важливе діагностичне значення в медицині. При туберкульозі, різних запальних процесах в організмі швидкість осідання еритроцитів підвищується. Це пов'язано з тим, що при запальних процесах у крові збільшується кількість білків глобулінів; глобуліни адсорбуються еритроцитами, що змінює властивості їхньої поверхні і приводить до прискорення ШОЕ.
Зернисті лейкоцити по-різному реагують на різні барвники. Якщо зернята цитоплазми краще фарбуються основними (лужними) фарбами, то такі форми називають базофілоцитами, якщо кислими, — ацидофілоцитами (еозинофілами), а якщо цитоплазма фарбується нейтральними фарбами, — нейтрофілоцитами.
ответ:1. Нервная система состоит из узлов-ганглиев, надглоточных и подглоточных, которые связаны в окружающее пищевод окологлоточное кольцо с нервных тяжей. Вдоль тела пролегает брюшная нервная цепочка, причем нервные узлы сливаются в головном, грудном и брюшном отделах.
2. Кровеносная система незамкнутая. В ходе эволюции членистоногие приобрели сердце, самостоятельный пульсирующий орган. Из него гемолимфа по сосудам выходит в полость тела и перемешивается с полостной жидкостью.
3. Пищеварительная система начинается с ротового аппарата, имеющим сложное строение. Далее идут три отдела: передняя кишка с желудком (собственно, расширение кишки), средняя и задняя кишка. С перечисленными отделами пищеварительного тракта связаны определенные железы. В желудке находятся хитиновые «терки измельчать крупные фрагменты пищи. Отметим, что внутренняя выстилка кишечника тоже сходит во время линьки.
4. Дыхательная система может быть трех разных типов: у водных ракообразных жаберная, у наземных насекомых и паукообразных легочная или трахейная.
5. У представителей разных классов имеются различия в строении выделительных органов. Так, у ракообразных в основаниях усиков возникла пара «зеленых желез», паукообразные и насекомые обзавелись мальпигиевыми сосудами, а ряд насекомых приобрел еще и бесформенное жировое тело.
6. Членистоногие раздельнополые с внутренним типом оплодотворения. Развитие может идти как прямым путем, так и непрямым, с метаморфозом. Широко представлен половой диморфизм — например, пауки-самцы зачастую субтильнее самок, потому и безнаказанно поедаются самками после оплодотворения.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: