Бактерии, синезеленые водоросли относятся к

Сине-зеленые водоросли относятся к прокариотическим организмам.

Забарвлення квіток, листків і стебел рослин, яке визначається наявністю в них ряду пігментів (хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінів та антоціанів). найпоширеніше у вищих рослин зелене забарвлення, зумовлене хлорофілом, що за його участю відбувається фотосинтез. зеленими звичайно бувають листки, стебла. різноманітне жовте, оранжеве, червоне забарвлення квіток та плодів зумовлене каротиної; фіолетове, синє - антоціанами; сніжно-біле забарвлення віночка квіток багатьох рослин - наявністю серед безбарвних клітин заповнених повітрям міжклітинників. 3. р. може змінюватись залежно від освітлення, т-ри, реакції грунту, вмісту в ньому тих чи ін. елементів тощо. так, зелені частини рослин при слабкому освітленні стають блідішими, а в темряві й зовсім втрачають зелений колір (див. етіоляція); знижені і-ри сприяють утворенню антоціанів, тому листки дерев восени набувають коричневого, червоного та фіолетового кольорів різноманітних відтінків. збагачення антоціанами іноді спостерігається при порушенні мінерального живлення рослин. яскраве забарвлення квіток і плодів сприяє приваблюванню комах, що запилюють квітки, а також птахів, що розповсюджують плоди та насіння. у суцвіттях часто зустрічається контрастне забарвлення - крайові квітки забарвлені в один колір, а середні - в інший; це робить суцвіття ще помітнішими для комах. листки деяких вищих рослин бувають повністю або частково забарвлені в червоний, фіолетовий, сріблясто-сірий та ін. кольори (бегонія, колеус). це пояснюється тим, що зелений колір наявного в листках хлорофілу маскується антоціанами. маскування зеленого кольору різними додатковими пігментами особливо часто спостерігається у водоростей. забарвлення грибів зумовлюють пігменти рибофлавін, хризогенін та ін. деякі рослини (переважно сапрофіти і паразити) безбарвні (напр., бактерії, гіфи грибів).

1.локтевой сустав-то подвижное соединение костей плеча и предплечья человека, которое образовано сочленением плечевой, локтевой и лучевой костей и состоит из 3 суставов: плечелоктевого, плече–лучевого и верхнего лучелоктевого суставов. вобъем возможных движений в локтевом суставе – около 140°. 

2.коленный сустав-редставляет собой подвижное сочленение бедренной кости с большеберцовой костью голени и коленной чашкой, или надколенником. основными движениями коленного сустава являются сгибание и разгибание голени. 

3.голеностопный сустав-представляет собой сочленение костей голени со стопой. в его образовании участвуют большеберцовая и малоберцовая кости, охватывающие сверху и с боков таранную кость стопы. объем возможных движений голеностопного сустава составляет около 90°.