Можно ли предотвратить возгорание торфа и как?

Недавно один профессор, уважаемый человек, пришёл к борису всеволодовичу громову, губернатору московской области, со своей технологией предотвращения торфяных .  дело в том, что, если просто заливать торф водой, как это делают сейчас, он может разгореться ещё сильней (в воде содержится кислород) , поэтому было придумано кое-что другое. торф горит при t в 900-1000 градусов - это температура нижних слоёв залежей торфа. в верхних слоях t гораздо меньше. если смешать все слои получится около 700 градусов - торф не возгорится. смешивают при бульдозеров, связанных между собой в цепочку, как поезд, чтобы, если одна машина провалится, другие её вытащили.  технология проста, не требует много затрат. более того, проверена ещё в девяностых (кстати, все торфяные залежи, обработанные тогда таким образом не горят и по сей день) .  так вот, когда профессор доказал громову действенность данной технологии, ему предложили, со слов того самого профессора, "убраться в 24 часа".  почему? уменьшение рабочих мест и вливаний в эту сферу гос. денег, которые можно удачно разворовать. 

Останнім часом багато дискусій ведеться навколо питання доцільності планової імунопрофілактики. Дуже часто з`являються незрозумілі фільми, які не мають наукового підґрунтя і публікації проти щеплень з порадами, так званих, фахівців.

Особливо прикро, коли такі поради дають лікарі-гомеопати, знахарі, травники, які ніколи не працювали у клініці і не бачили, до прикладу, дітей із дифтерією. Часто ці люди взагалі не мають ліцензії на такий вид діяльності.

Це спричинило те, що батьки дезорієнтовані і практично не знають, як правильно себе повести. У багатьох випадках вони відмовляються робити щеплення дітям раннього віку. Це надзвичайно небезпечно, бо саме вони є найчутливішою групою населення.

Робити чи не робити своєму малюку щеплення - це основне питання, яке постає перед кожною молодою мамою, тим паче, що останнім часом вони все частіше чують про можливість відмовитись від цієї маніпуляції.

Впродовж останніх років значно побільшало батьків, які побоюються, а то й відмовляються робити будь-які щеплення своїм дітям. Проте, профілактична вакцинація досі вважається одним із найбільших досягнень медицини.

Якщо ж батьки відмовляються від щеплень, то інакше, як прояв безвідповідальності це не можна трактувати.

Метою проведення щеплень є створення умов несприйнятливості до інфекційних хвороб шляхом їхньої імітації. Для цього в організм малюка вводять ослаблений збудник хвороби. У відповідь на це організм починає виробляти захисні реакції й перемагає штучну хворобу, а «пам`ять» про неї залишається.

Деякі вакцини вже з першого разу забезпечують організму стійкий імунітет. До них належать щеплення від кору та свинки.

Рекордсменом за терміном дії імунного захисту можна вважати щеплення проти правця – понад 20 років.Якщо колективний імунітет менший за 95%, то рано чи пізно кількість хворих наблизиться до епідеміологічного порогу.  І це ще раз підкреслює надзвичайну важливість планової імунопрофілактики.

Ті, хто відмовився від вакцинації, живуть поки що за рахунок тих, хто щепився. Якщо дітей, які не щепляться, стане більше, розплачуватися доведеться нам усім.

Объяснение:

Зіниця при швидкому збільшенні інтенсивності освітлення відразу ж

звужується, а при її зменшенні – розширюється. Потім поступово діаметр зіниці повертається до вихідного стану. Такі реакції зіниці охороняють сітківку в момент різкої зміни інтенсивності освітлення, коли явища адаптації ще не встигли розвитися. У темряві зіниці можуть залишатися розширеними протягом тривалого часу. При напруженому розгляданні близько розташованих маленьких предметів, наприклад при читанні книги,надрукованої дуже дрібним шрифтом, зіниці можуть довго залишатися звуженими навіть при відносно слабкому освітленні.

Реакція зіниць завжди співдружня: у момент затемнення правого ока

розширюється зіниця й лівого ока, у момент відкривання очей обидві зіниці звужуються. Для пояснення цього явища треба знати шлях, по якому проходять імпульси при здійсненні рефлекторних реакцій зіниці. Від  рецепторів сітківки волокна зорового нерва, направляючись до бугрів чотиригорбку, частково перехрещуються. У чотиригорбку збудження переходить на ядра окорухового нерва й по ньому приходить до кругового м'яза райдужної оболонки ока, змінюючи його тонус. Таким чином, і по правому й по лівому окорухових нервах збудження йде від сітківок правого та лівого ока.

Объяснение: