Особенности класса паукообразных ( не сильно много и не сильно мало)буду !

Строение. головогрудь и брюшко смединены перетяжкой. сегментация слабая. первые 2 пары конечностей головогруди являются ротовыми органами. ногощупальца - огран осязания. покров. покров тонкий, хит новый эпикутикула защищает от высыхания. отсутствуют мышцы развитие-прямое

Общими признаками для всех паукообразных, отличающими их  от  других членистоногих, оказываются отсутствие усиков (а  вместе с  ними и  чувства обоняния) и  брюшных конечностей и  наличие на  голове двух пар ротовых конечностей, а  на  груди четырёх пар ходильных ножек.  по  этим признакам восьминогого паука уже с  первого взгляда легко отличить и  от  любого бескрылого насекомого, и  от  ракообразного, и  от  многоножки, усиками и  иным числом конечностей. дышат паукообразные атмосферным воздухом, но  имеющиеся у  скорпионов и  у  пауков-паутинников лёгочные мешки; по  своему строению и  положению на  теле оказываются видоизменёнными жабрами, связанными с  исчезнувшими у  паукообразных брюшными конечностями.  кроме того, группа ракоскорпионов ещё ближе связывает паукообразных с  трилобитами и  раками; по-видимому, все эти группы ведут своё начало от  каких-то неизвестных нам древнейших морских форм.

Насекомоядные  —  одни из самых древних млекопитающих, появивились не менее 150 млн. лет назад. они имеют много общего с предками многих других зверей  —  хищных, рукокрылых, приматов, даже копытных. так, у них слабо развит мозг, примитивно устроен орган слуха. насекомоядные делятся на 6-7 семейств, из которых наиболее обособлены ежиные. в отряде около 380 видов, причем едва ли не половина приходится на два рода — бурозубок и белозубок. в фауне россии отряд представлен тремя семействами и почти сорока . я потом скину ещё!

викопні рослини,  рослини минулих геологічних періодів, залишки яких збереглися у відкладеннях земної кори. вивчення і. р. — предмет  палеоботаніки  . у цілому вигляді зберігаються нижчі рослини (водорості і бактерії,, з вищих — рідко мохи   і деякі дрібні форми, від крупних вищих рослин — лише їх розрізнені частини: стебла, кора, листя, квітки, плоди, насіння, спори і пилкові зерна  ця фрагментарність залишків і. р. сильно утрудняє їх вивчення. зазвичай і. р. зустрічаються у відкладеннях боліт, озер, річок, а також в ізвестковістих і крем'янистих відкладеннях джерел, рідше в янтарі і лавах, а також в прибережно-морських відкладеннях поряд з  копалинами тваринами  . найчастіше у викопному стані зустрічаються залишки деревних рослин, що зростали недалеко від водоймищ, а також водні рослини і трави, що мешкали у водоймищах і по їх берегах. від рослин, що виростали далеко від водоймищ, а також рослин високогірних поясів і трав'янистих рівнин у викопному стані збереглися в основному пилок і уламки деревини. таким чином, скупчення залишків і. р. можуть дати лише часткове уявлення про рослинний покрив минулого, переважно про деревні форми і про рослини, водоймищ, що мешкали поблизу.