Какая рыба кормится у поверхности, на дне и в толще воды

Втолще форель, на дне скат, у поверхности сельдь

Пискарь такие черные рыбы но они всегда на дне плывыу

Будова і функції тканин. групу клітин, схожих за формою, розмірами, функціями, походженням і продуктами своєї життєдіяльності називають тканиною. у всіх рослин і тварин, за винятком найбільш примітивних, тіло складається із тканин. у вищих рослин і високоорганізованих тварин тканини вирізняються значною структурно-функціональною різноманітністю і складністю своїх продуктів. взаємодіючи одна з одною, різні тканини утворюють окремі органи тіла. тканини тварин вивчає наука гістологія. анатомія рослин досліджує рослинні тканини. для вивчення тканин учені використовують техніку заморожених зрізів, фазово-контрастну мікроскопію, гісто­хімічний аналіз, культивування тканин, електронну мікроскопію. тканини як системи, що із клітин та їх похідних, виникли з появою багатоклітинних організмів. у міру їх історичного розвитку відбувалося закріплення властивостей окремих тканин. розвиток тканин в онтогенезі відбувається внаслідок диференціації клітин. під диференціюванням розуміють зміни у структурі клітин у результаті їх спеціалізації. вибір шляху диференціації клітин визначається міжклітинною взаємодією. для тканин характерна властивість регенерації (відновлення). розрізняють регенерацію фізіологічну , яка здійснюється постійно у здоровому організмі, і репаративну - внаслідок ушкодження. у різних тканин можливості регенерації неоднакові. у деяких тканин загибель клітин генетично запрограмована і здійснюється постійно, наприклад у багатошаровому ороговілому епітелії шкіри. клітини, здатні трансформуватися в різні типи біологічних тканин в організмі, називають стовбуровими . стовбурові клітини мають деякі спільні характеристики, що відрізняють їх від інших клітин. вони здатні самі підтримувати свої властивості і якості, диференціюватися в різні спеціалізовані клітини. завдяки цьому стовбурові клітини дозволяють відновлювати всі функціональні елементи тканини. відкриття стовбурових клітин змінило уявлення учених про організацію тканин і про механізми відновлювальних процесів у них. з’явилася надія за стовбурових клітин позбутися хвороб, пов’язаних із незворотним пошкодженням тканин. це, наприклад, хвороба альцгеймера, при якій деградує тканина мозку; діабет, спричинений порушенням острівців лангерганса у підшлунковій залозі; цироз, пов’язаний із переродженням тканини печінки. вважають, що першими тваринними організмами, у яких з’явилися примітивні тканини, були кишковопорожнинні. до них належать гідроїдні, сцифоїдні медузи і коралові поліпи. у тварин виділяють епітеліальну, сполучну, м’язову і нервову тканини. у рослин вирізняють твірну, покривну, основну, провідну, механічну та інші тканини. будова тканин тісно пов’язана з їхніми функціями. цей взаємозв’язок простежується і у тваринних, і у рослинних тканин. тканини тварин в організмі тварин виділяють чотири типи тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову і нервову. епітеліальна тканина (епітелій) укриває поверхню тіла, вистилає слизові оболонки порожнистих органів травної системи, дихальної системи, сечостатевого апарату й утворює залозисту паренхіму залоз зовнішньої і внутрішньої секреції. епітелій виконує покривну і захисну функції, тому в епітеліальній тканині мало міжклітинної речовини і клітини щільно прилягають одна до одної. сполучна тканина дуже різноманітна за своєю будовою, але в ній завжди багато міжклітинної речовини. основними функ­ціями сполучної тканини є трофічна (живильна) і опорна функції. до сполучної тканини належить кров, лімфа, хрящова, кісткова і жирова тканини. м’язова тканина здійснює рухові процеси в організмі тварин і людини. вона утворена м’язовими волокнами, у цитоплазмі яких є дуже тонкі нитки, що можуть скорочуватися. розрізняють гладку м’язову тканину, поперечносмугасту скелетну і серцеву поперечносмугасту м’язові тканини. гладка м’язова тканина входить до складу стінок внутрішніх органів, а з поперечносмугастої м’язової тканини скелетні м’язи і м’язи серця. нервова тканина складається із нервових клітин — нейронів іворюють нервову систему. основною одиницею нервової системи є нейрон, що має тіло і відростки різної довжини. основною властивістю нейрона є здатність збуджуватися і проводити це збудження по нервових волокнах. клітини нейроглії виконують опорну, живильну, захисну й інші функції. ці клітини вистилають порожнини головного мозку і спинномозковий канал, утворюють опорний апарат центральної нервової системи й оточують тіла нейронів та їхні відростки.

Художнику надо знать строение частей тела(анатомию) человека, что бы правильно изображать их, садовнику нужны такие же знания, если он захочет сделать фигуру человека из растений, семейному врачу обязательно нужно знать анатомию и человека, для того, чтобы лечить людей, насчет компьютерного оператора не знаю, парикхмахеру нужно знать анатомию лица и то, как разные части лица выглядят с разными прическами, а еще надо знать поведение волос при разном уходе и реакцию на различные процедуры, насчет водителя не знаю, может быть, какие части тела должны быть защищены при аварии, геологу так же не знаю, медсестре нужно знать куда делать укол, например, как правильно перевязать рану и т.д.,  писателю нужно знать как выглядят раны, как ведет себя человеческий организм м различныз условиях, дирижеру так же не знаю что смогла, отметила