Ответить на вопросы по биологии, 1.рационально ли тратить белки на получение энергии? почему? 2.какие вещества являются основным источником энергии? 3.с чем связана боль в мышцах у нетренированного человека после нагрузки? что необходимо сделать, чтобы уменьшить боль?

Больше одного вопроса так что отвечу тока на первую нет потому что много двигаются делают много лишних движении

будова та функції кровоносних судин (артерій, вен, капілярів),

лімфатична система.

артерії  – циліндричні трубки по яких кров тече від серця до органів і тканин. стінки артерій з трьох шарів:

1.зовнішньої – сполучнотканинної оболонки.

2.середнього – гладкі м’язеві волокна між якими є еластичні волокна.

гладкі м’язові волокна скорочуючись та розслаблюючись. звужують та розширюють артерії, таким чином регулюють потік крові в них. еластичні волокна артеріям пружних властивостей.

періодичне вштовхування крові шлуночком завдяки пружності артерій перетворюється в безперервний рух крові по судинах.

зовнішній і середній шари мають і колагенові волокна, які здійснюють опір при розтягненні судин.

1.внутрішній  – ендотемальний шар.

крупні артерії (аорта, підключичні і сонні артерії) мають товсті стінки, тому витримують великий тиск крові. дрібні артерії – артеріоли, середній шар містить тільки гладкі м’язи.

вени  – збирають кров від органів і несуть її до серця. їхні стінки з тих самих оболонок, що і стінки артерій, але мають менше гладких м’язових і еластичних волокон (стінки тонші, діаметр більший). менш еластичні і легко розтягуються. мають півмісяцеві клапани (за винятком порожнистих), які забезпечують течію крові тільки в одному напрямку (до серця)

кров у венах тече під невеликим тиском тому на рух крові у венах великий вплив здійснюють оточуючі тканини, особливо скелетні м’язи. крім того, руху крові до серця сприяє розтягування порожнистих вен у грудній клітці під час вдиху.

венули – дрібні вени.

капіляри  – найдрібніші кровоносні судини розташовані в усіх тканинах між артеріями і венами. основна функція капілярів – забезпечення обміну газами і поживними речовинами між кров’ю і тканинами. тонка стінка капілярів утворена лише одним шаром плоских ендотеліальних клітин. через неї легко проходять гази крові, продукти обміну речовин, поживні речовини, вітаміни, гормони і лейкоцити (за потреби).

багато капілярів в залозах, мозку; мало в сухожиллях.

капіляри можуть відкриватись і закриватись, змінюючи кровопостачання тканин.

рух крові по судинам, кров’яний тиск в них. пульс.

кров рухається по судинах в результаті: ритмічної роботи серця, різниці тисків у різних частинах кровоносної системи, присисної дії грудної порожнини.

ритмічна  робота серця  створює і підтримує різницю тиску в судинах. під час серця кров під тиском виштовхується в артерії. за час проходження крові по судинах енергія тиску витрачається. тому тиск крові поступово зменшується. в аорті він найвищий 120-150 мм.рт.ст., в артеріях – до 120 мм.рт.ст., в капілярах до 20, а в порожнистих венах від 3-8 мм.рт.ст. до мінімального (-5) (нижче атмосферного). згідно з законами фізики рідина рухається від ділянки з вищим тиском до ділянки з нижчим.

артеріальний кров’яний  тиск не є сталою величиною.  він пульсує в такт із серця: в момент систоли тиск підвищується до 120-130 мм.рт.ст. (систолічний тиск), а під час діастоли знижується до 80-90 мм.рт.ст. (діастолічний). ці пульсові коливання тиску відбуваються одночасно з пульсовими коливаннями артеріальної стінки.

кров’яний тиск у людини вимірюють  у плечовій артерії, зіставляючи його з атмосферним. для цього на плече одягають гумову манжетку сполучену з манометром. у манжетку нагнітають повітря поки пульс на зап’ястку не зникне. це означає, що плечова артерія стиснута більшим зовнішнім тиском і кров по ній не тече. потім, поступово випускаючи повітря з манжетки, слідкують за появою пульсу. в цей момент тиск в артерії стає трохи більшим, ніж тиск у манжетці, і кров, а разом з нею і пульсова хвиля починають доходити до зап’ястка. показники манометра в цей час і будуть характеризувати кров’яний тиск у плечовій артерії.

1)С почвенного питания растения поглощают воду и растворенные в ней минеральные вещества. Именно здесь корень всасывает воду и минеральные вещества из почвы.

2)азот, фосфор, калий, магний

3)При отмирании тканей листа появляются темные, иногда черные пятна. Засыхающие листья имеют темный, почти черный цвет, а при недостатке азота — светлый. Признаки недостатка фосфора появляются сначала на более старых, нижних листьях. Характерным признаком недостатка фосфора является также задержка цветения и созревания.

4)Недостаток калия чаще всего наблюдается на торфянистых, пойменных, песчаных и супесчаных почвах. Признаки недостатка обычно заметны бывают в середине вегетации, в период сильного роста растений. При недостатке калия окраска листьев голубовато-зеленая, тусклая, часто с бронзовым оттенком.

5)В питании растений все макро- и микроэлементы должны быть строго сбалансированы — дефицит хотя бы одного питательного элемента неблагоприятно отражается на будущем урожае, а иногда может угрожать самой жизни плодового дерева или ягодного кустарника.

Поэтому так важно сбалансировать питание растений. Подкормки плодово-ягодных культур с учетом дефицита микроэлементов — наиболее эффективная форма выравнивания баланса в питании растений.

6)Отличие органических удобрений от минеральных в том, что первые – это продукт, полученный естественным путем, а вторые добыты искусственно. Поэтому использовать минеральные вещества нужно очень грамотно, чтобы не повредить плодородию почвы.

7) -

Фосфор необходим для здоровья внутренних органов, суставов и зубов. Также, этот микроэлемент принимает участие в регуляции уровня гормонов.