Крахмал+вода+йод крахмал+слюна+йод, что получится

Объяснение:ДРЕВНЕЙШЕЕ ВРЕМЯ: человек практически не влиял на изменение природы, вернее будет сказать - он при под неё - для жилья использовал "приготовленные" природой пещеры, воду брал из рек и озёр, топливо для костров служили палки и сухие травы, еду добывал охотой, рыболовством и собирательством

ДРЕВНИЙ МИР: человек уже начинает изменять природу вокруг себя (строительство зданий, дорог, дамб. Для доставки воды использует каналы и акведуки, огнём расчищает леса для полей, начинает добывать полезные ископаемые..)

СРЕДНЕВЕКОВЬЕ и ВОЗРОЖДЕНИЕ: то же самое, но  более широкое рас НОВОЕ ВРЕМЯ и СОВРЕМЕННОСТЬ: то же самое + добыча пол. ископаемых во всех частях света (кроме Антарктиды) и в прибрежной зоне океанов и морей,  резкое увеличение загрязнения отходами производств, бытовым мусором, уменьшение площади лесов по всему миру, исчезновение многих видов животных и растений. Повсеместно природный ландшафт сменяется сельскохозяйственным. Изменяется состав атмосферы - увелич. концентрация углекислого газа. Всё это вынуждает Человечество тратить средства на экологическую безопасность (установка новых фильтров на заводах и фабриках, повышение качества бензина, применение альтернативных источников энергии, создание национальных парков, заповедников и пр. 

Важливою складовою будь-якої клітини є оболонка. Пригадаймо: оболонка рослинної клітини складається зі щільної клітинної стінки, встеленої плазматичною мембраною. У кліти­ни тварини (див.  мал.) внутрішній вміст відокремлений від навколиш­нього середовища лише плазматичною мембраною. Товщина мембрани становить 0,000007 мм, і цей якнайтонший бар'єр не лише відмежовує клітину від навколишнього середовища, але й забезпечує зв'язок із ним. У який б?

Плазматична мембрана не є перепоною для малих молекул неорга­нічних речовин. Так, через усю мембрану до клітини дифундують моле­кули кисню і води, а з неї — молекули вуглекислого газу.

З великими органічними молекулами справа складніша: щоб їх за­хопити, плазматична мембрана утворює впадини і вирости. Коли їх краї стуляються, виникає оточений мембраною пухирець, що разом зі своїм «вантажем» опиняється всередині клітини. Цей процес називається ендоцитозом. У пухирцях, утворених у результаті ендоцитозу, великі органічні молекули розщеплюються на молекули такого розміру, що здатні подолати мембра­ну.

За до мембранних пухирців речовини мо­жуть виділятися із клітини. Навколо їх молекул утво­рюється пухирець, який рухається до плазматичної мембрани. Коли з нею зливається мембрана пухирця, його «вантаж» опиняється за межами клітини. Цей процес називається екзоцитозом.

Внутрішній вміст тваринної клітини — це цитоплазма з численними органелами і ядро. Майже всі вони є і в рослинній клітині. Проте у тваринній клітині немає  не тільки пластид, але й вакуолей із клітинним соком.

Объяснение:

Цитоплазма на 80-90% складається з води, решта — це молекули та іони різних органічних та неорганічних сполук. Цитоплазма схожа на густий кисіль, де постійно відбуваються хімічні реакції: одні речовини розщеплюються, інші утворюються. Цитоплазма по­стійно рухається, тому весь час переміщуються і де­які органели, що в ній розташовані.

Більшість хімічних реакцій «розподілена» між ор­ганелами клітини. У рибосомах відбувається синтез білків. Унаслідок хімічних перетворень в апараті Гольджі молекули певних речовин упаковуються в спеціальні пухирці: саме за їх до ці речовини виводяться з клітини. Апарат Гольджі «виготовляє» також і лізосоми. Ці органели необхідні клітині для розщеплення орга­нічних молекул.

Як і в рослин, у тварин дихання відбувається за участю мітохондрій. Саме в них проходять хімічні реакції, що забезпечують клітину енергі­єю. Один із реагентів у них — кисень, а продуктами цих реакцій є вода і вуглекислий газ, що виділяється з клітини.

Як і в рослинній клітині, за здійснення програми життєдіяльності тваринної клітини відповідає ядро. У ньому зберігаються довгі (до 1 мм) молекули речовини, у якій закодована «програма життя» організму. Щоб займати менше місця, ці довгі молекули згортаються декілька ра­зів і утворюють хромосоми. Коли клітина ділиться, хромосоми мають бути розподілені між дочірніми клітинами так, щоб кожна з них отри­мала від материнської клітини цілісну «програму життя». Тому перед поділом клітини кількість хромосом подвоюється. За те, щоб кожна до­чірня клітина отримала під час розподілу повний набір хромосом, від­повідає клітинний центр. Це єдина органела тваринної клітини, яка відсутня в рослинній клітині.