Что такое плазмодесма? 1-личинка плазмоида; 2-отверстия в утолщенных клеточных стенках; 3-поры в ядерной мембране; 4-перегородка в корневом волоске; 5-слияние цитоплазмы соседних клеток растения; 6-тонопласт вакуоли

Ответ  5-слияние цитоплазмы соседних клеток растения плазмодесмы   — микроскопические цитоплазматические мостики, соединяющие соседние клетки растений. 

Зрелое сообщество с его большим разнообразием и обилием организмов, развитой трофической структурой и с уравновешенными потоками энергии противостоять изменениям физических факторов (например, температуры, влажности) и даже некоторым видам химических загрязнений в гораздо большей степени, чем молодое сообщество. Однако молодое сообщество производить новую биомассу в гораздо больших количествах, чем старое.  Таким образом, человек может собирать богатый урожай в виде чистой продукции, искусственно поддерживая на ранних стадиях сукцессии сообщество. Ведь в зрелом сообществе, находящемся на стадии устойчивости и стабильности, чистая готовая продукция расходуется в основном на «общее дыхание» растений и животных и может быть даже равна нулю.

Молодые, формирующиеся сообщества, как правило, имеют меньший набор видов, чем давно сложившиеся, зрелые. Биоценозы, созданные человеком (огороды, сады, поля и т. д.), обычно беднее видами по сравнению со сходными с ними природными системами (лесные луговые, степные). Однако даже самые обедненные биоце! нозы включают несколько десятков видов организмов, которые принадлежат к разным систематическим и экологическим группам. При этом одни виды биоценоза могут быть представлены многочисленными популяциями, а другие малочисленными. Отсюда следует, что в любом биоценозе можно выделить один или несколько видов, определяющих его облик. Так облик лесного или степного биоценоза представлен одним либо несколькими видами растений.

Объяснение:

Жи́влення росли́н — процес поглинання і засвоєння рослинами поживних речовин, необхідних для підтримання їх життєдіяльності. Живлення є частиною заг. обміну речовин рослинного організму.

За характером живлення рослини поділяють на гетеротрофи (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні водорості й вищі рослини) і автотрофи (всі фотосинтезуючі зелені рослини і хемосинтезуючі бактерії; див. фотосинтез, хемосинтез).

Серед рослин з гетеротрофним типом живлення розрізняють сапрофіти, що беруть сполуки з відмерлих решток, кореневих виділень та ін. продуктів органічного походження, і паразити, які для живлення використовують речовини живих організмів.

У автотрофних рослин розрізняють повітряне, або листкове живлення і ґрунтове, або кореневе живлення (див. Мінеральне живлення рослин). Багато рослин здійснює і автотрофний, і гетеротрофний типи живлення (наприклад, комахоїдні рослини). Часто рослини з різним типом живлення вступають у симбіоз, використовуючи для свого живлення продукти життєдіяльності одна одної (наприклад, мікориза).

Объяснение:На відміну від рослин, гриби поглинають із середовища і мінеральні, й органічні сполуки.

Рослини й гриби, як і всі живі організми, дихають. При цьому вони поглинають атмосферний кисень і виділяють у навколишнє середовище вуглекислий газ. Але рослини здатні до фотосинтезу і водночас потребують надходження як кисню (для дихання), так і вуглекислого газу (для фотосинтезу).