Какие животные ведут дневной образ жизни , а какие ночной? ?

Дневной образ жизни ведут: зайцы, лоси, лисы, кабаны, полевки, медведи т.д. большинство птиц: сойка, журавль, трясогузка, дятел и т.д. ночной образ жизни ведет небольшое количество животных, относительно дневных: совы, летучие мыши, койоты,

Куры дневной,летучие мыши ночной

тварин, що в процесі еволюції сформувалась у водному середовищі і живе тільки у ньому. У світовій фауні нараховується близько 21 тис. видів риб, з них в Україні - близько 200. Поширені риби у найрізноманітніших водоймах: океанах, морях, річках, озерах, ставках.

У зв'язку з життям у водному середовищі у риб сформувалися ознаки, що дозволяють їм існувати у даному середовищі.

Для більшості риб характерна веретеноподібна, обтічна форма тіла. У тілі риб виділяють три відділи: голову, тулуб, хвіст. Між головою і тулубом розміщена зяброва щілина, а між тулубом і хвостом - анальний отвір. На голові містяться ротовий отвір, пара очей і пара ніздрів. Органами руху є плавці. На тулубі є парні (грудні та черевні) і непарні (спинний, хвостовий та анальний) плавці.

За до парних плавців риба піднімається і опускається в товщі води, повертає тіло, зберігає рівновагу. Непарні плавці надають тілу стійкості. Уздовж тіла від голови до хвостового плавця тягнеться бічна лінія, завдяки якій риби сприймають коливання води, напрям руху здобичі або хижака, рухи власного тіла тощо.

Зовні тіло вкрите лускою, яка виконує захисну функцію. У шкірі є багато залоз, що виділяють слиз, який зменшує тертя риби об воду, а також захищає її від збудників бактеріальних і грибкових хвороб.

Скелет риб представлений скелетом голови (черепом), скелетом тулуба (хребтом) скелетом плавців. Череп захищає головний мозок; він нерухомо з'єднаний з передньою частиною хребта. Хребет складається із двох відділів: тулубового і хвостового. У хрящових риб він залишається хрящовим упродовж всього життя, а у кісткових риб - замінюється кістковим.

Скелет плавців представлений кістковими променями. Парні плавці опираються на пояси кінцівок. Скелет захищає внутрішні органи і є опорою для розвиненої поперечно-посмугованої мускулатури, яка у риб складається з м'язових сегментів складної будови. Найкраще розвинені у риб м'язи спини і хвоста.

Травна система починається ротовим отвором. У більшості риб на щелепах і деяких кістках ротової порожнини містяться дрібні гострі зуби, які беруть участь у захопленні та утримуванні здобичі. Через глотку і короткий стравохід їжа потрапляє в шлунок, а далі - у кишечник, який закінчується анальним отвором. У риб добре розвинені печінка і підшлункова залоза; слинних залоз немає.

У більшості риб є плавальний міхур - тонкостінний виріст кишки, заповнений сумішшю газів (киснем, азотом, вуглекислим газом). Змінюючи об'єм плавального міхура, риби змінюють свою питому вагу і регулюють глибину занурення (при збільшенні об'єму - піднімаються догори, а при зменшенні - опускаються нижче). У хрящових риб плавального міхура немає, тому їх плавці постійно перебувають у русі.

Органи дихання риб - зябри. У кісткових риб вони містяться на чотирьох зябрових дугах. На зовнішньому боці зябрових дуг містяться зяброві пелюстки, пронизані густою сіткою капілярів, де відбувається газообмін.

Дихає риба киснем, розчиненим у воді. На внутрішній поверхні зябрових дуг розташовані зяброві тичинки - своєрідний цідильний апарат, що запобігає потраплянню їжі у зябра. У хрящових риб зяброві кришки відсутні; з боків або знизу голови є п'ять-сім зябрових щілин, що відкриваються самостійним отвором назовні.

Кровоносна система риб представлена двокамерним серцем, що складається з передсердя і шлуночка, і судинами, що утворюють одне коло кровообігу.

Видільна система представлена нирками, що розташовані вздовж хребта і щільно до нього прилягають, сечоводами і сечовим міхуром. У самок сеча вивільняється через самостійний отвір, що знаходиться позаду анального отвору, а у самців - через сечостатевий отвір.

Риби здебільшого роздільностатеві тварини. Для кісткових риб характерне зовнішнє запліднення та розвиток з перетворенням (з ікри розвивається личинка, а потім - мальок).

Запліднення у хрящових риб - внутрішнє, яйця відкладаються у капсули із рогоподібної речовини. У багатьох видів хрящових риб ігається яйцеживонародження (яйця затримуються у статевих шляхах самки і виводяться назовні з уже, як сформований організм), а зрідка - навіть живонародження.

Вегетативная нервная система оказывает большое влияние на поведенческие реакции животного, на деятельность пищеварительной, дыхательной, выделительной, сосудистой, половой систем, а также регулирует (прямо или через гуморальное звено) уровень трофики всех тканей и органов. кровеносная система состоит из сердца с околосердечной сумкой, артерий, лакун и жаберных вен, несущих обогащенную кислородом кровь к сердцу. сердце расположено в околосердечной сумке под карапаксом на дорсальной стороне головогруди. оно представляет собой мускулистый мешок многогранной формы. кровь состоит из лимфы, в которой находятся кровяные тельца, питательные вещества и продукты гормонального обмена. кровяные тельца представлены лейкоцитами, тромбоцитами и гемоцитами. кровь бесцветная, так как кровяные тельца связывают кислород не с железа, а меди. лимфа содержит 1,2% растворимых солей. лейкоциты встречаются как базофильные, так и эозинофильные. базофильные лейкоциты могут быть мелкими, средними и большими. насыщение крови кислородом осуществляется через жабры, расположенные в жаберных щелях под бранхиостегитами. жабры – сегментарные дыхательные органы. жабры покрыты тонкой хитиновой кутикулой, под которой лежат клетки дыхательного эпителия. полость жабры делится на приводящий и отводящий сосуды. венозная кровь в жабры поступает из латерального синуса в приводящий сосуд, а обогащенная кислородом кровь по отводящему сосуду впадает в жаберные вены и из них в околосердечную сумку. внутренняя поверхность карапакса покрыта дыхательным эпителием, который несет дыхательную функцию. жабры и внутренняя поверхность карапакса омываются водой, обогащенной кислородом, за счет создания ее тока эндитами ii максил и i ногочелюстей. направление тока воды обычно спереди назад, но может меняться и в обратном направлении. от протоподитов, вблизи отхождения жабр, выходят пучки нитеподобных образований, которые окутывают жаберные ветви. они несут рецепторную функцию, служат анализатором состава воды в жаберных полостях