Расположите в порядке возрастания: днк, хромосома, триплет, ядро, ген, аминокислота, пуклеотид

Каждому виду соответствует своя экологическая ниша. (э/ниша)

Количество (кол -во) э/ниш в природном сообществе зависит от следующих причин:

        - условий среды,

         - количества видов,

          - особенностей пищи,

            -условий для размножения,

            - наличия врагов и конкурентов.

Так как есть видовая при к эколог фактору, то и э/ниши каждого вида имеют особенности. Одни виды могут жить только в определенных э/нишах. Однако другие виды при ко всем условиям.

Э/ниши животных могут резко отличаться у особей, кот на разных стадиях развития. Один и тот же вид в разные периоды развития занимает разные э/ниши.

У растений э/ниши выделяются не так ярко, как у животных. Все растения получают питание в процессе фотосинтеза, используют необходимые для существования продукты. Определенные э/ниши растения занимают за счет особенностей строения органов или процессов жизнедеятельности.  У растений сформировалась  разная потребность в свете, в минеральном питании и тому подобное

Життєва форма рослин — морфологічна будова рослин, що склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді їх пристосування до умов життя.

Є ряд класифікацій життєвих форм рослин, в основі яких лежить різний підхід до їх вивчення.

Термін «життєва форма» щодо рослин був запропонований в 80-х рр. XIX століття відомим данським ботаніком Вармінгом (1884). Він розумів під цим поняттям «форму, в якій вегетативне тіло рослини (індивіда) знаходиться в гармонії із зовнішнім середовищем протягом всього його життя, від колиски до труни, від сімені до відмирання».

Таке визначення виявилося дуже ємним. По-перше, воно підкреслювало, що життєва форма рослини не залишається постійною, а може мінятися у міру дорослішання і старіння. По-друге, у визначенні сказано, що найважливішу роль в становленні життєвої форми відіграє зовнішнє середовище. Але це, звичайно, не означає, що життєва форма будь-якої рослини нескінченно пластична і залежить тільки від безпосередньо діючих в даний момент умов. Кожен вид рослин реагує на зовнішні дії в рамках своїх спадково закріплених можливостей. Суниця, наприклад, не стане розлогим деревом навіть за найсприятливіших для росту і галуження умов. Кажучи про гармонію із зовнішнім середовищем, ми маємо на увазі, що в життєвій формі кожного виду, що склалася, виявляються риси спадкової, виробленої в процесі природного відбору пристосованості до певного комплексу зовнішніх чинників.

Поняття «Життєва форма» та «форма росту» вживаються як синоніми, незважаючи на спроби прив'язати поняття форми росту до типів галуження.[1] Більшість систем життєвих форм розроблені лише для судинних рослин.

Объяснение: