Реферат на тему : бактерії шкідливі та корисні

Хвороботворні бактерії спричинюють захворювання людини, тварин і рослин. ці бактерії пристосували ся до паразитичного способу живлення в тканинах організму хазяїна чи на його зовнішніх покривах. потрапляючи в організм хазяїна, бактерії викликають різноманітні захворювання. вони здатні утворювати отруйні речовини, швидко розмножуватися, формувати цисти, як і всі інші бактерії. відомо понад 300 видів бактерій, які здатні викликати захворювання в рослин, такі, як плямистість помідорів, м’яка гниль цибулі, побуріння плодів абрикосів тощо. найпоширенішими та найнебезпечнішими бактеріальними хворобами людини є туберкульоз (збудник — туберкульозна паличка), правець (збудник — клостридій), холера (збудник — холерний вібріон) чума, тиф, перитоніт, менінгіт, ангіна, ботулізм, газова гангрена тощо. ці бактерії утворюють спори, які можуть зберігати здатність до зараження тривалий час (десяти років). у тварин бактерії спричинюють такі захворювання, як сибірка, бруцельоз тощо. хвороботворні бактерії можуть передаватись різними способами: контактно-побутовим шляхом, коли захворювання передається безпосередньо від людини до людини або через предмети, що оточують хворого; повітряно-крапельним шляхом, коли збудники через крапельки слини, що потрапляють у повітря при чханні, кашлю (наприклад, туберкульоз); через воду (наприклад,збудники холери); через заражені харчові продукти (наприклад, через не миті овочі збудники дизентерії); через укуси кровосисних комах (наприклад, воші переносять збудника висипного тифу); через ґрунт (наприклад, правець). хвороботворні бактерії розмножуються дуже швидко. якщо в організм людини потрапить одна бактеріальна клітина і знайде сприятливі умови для поділу, то вже за 12 годин таких клітин може виявитися кілька мільярдів. чума   — сама швидкоплинна хвороба. від перших відчутних ознак захворювання до смерті іноді проходить всього кілька годин. збудники чуми швидко від людини до людини. були випадки, коли від чуми вимирали цілі міста і села. імунітет   — властивість живих організмів запобігати проникненню чужорідних молекул в клітини організмів, розпізнавати їх, руйнувати і виводити з організму. дисбактеріоз   — це стан, при якому змінюється склад мікроорганізмів, що населяють кишечник (корисних бактерій стає менше, а шкідливих, відповідно, більше), що призводить до порушення роботи шлунково-кишкового тракту. корисні мікроби — біфідобактерії, лактобактерії та бактероїди в травленні, захищають від алергії, підтримують імунну систему і навіть знижують ймовірність розвитку онкологічних захворювань. а ще пригнічують діяльність хвороботворних мікробів: стафілококів, стрептококів. іноді під дією зовнішніх факторів цей порушується — число «корисних » бактерій знижується, а шкідливі мікроби починають господарювати у кишечнику — розвивається стан під назвою «дисбактеріоз». дисбактеріоз — це не самостійна хвороба, а прояв інших захворювань або всяких неприємностей в організмі. цей стан може гастриту, панкреатиту та інших хвороб органів травлення, бути наслідком перенесеної кишкової інфекції, або розвиватися в результаті тривалого прийому антибіотиків. 

Эпителиальные ткани, или эпителии, - пограничные ткани, которые располагаются на границе с внешней средой, покрывают поверхность тела и слизистых оболочек внутренних органов, выстилают его полости и образуют большинство желез. важнейшие свойства эпителиальных тканей: сомкнутое расположение клеток (эпителиоцитов), образующих пласты, наличие хорошо развитых межклеточных соединений, расположение на базальной мембране (особом структурном образовании, которое находится между эпителием и подлежащей рыхлой волокнистой соединительной тканью), минимальное количество межклеточного вещества, пограничное положение в организме, полярность, высокая способность к регенерации.

При сухом жарком климате (пустыня) у кактусов видоизменились листья- стали колючками для меньшего испарения воды. защитная окраска животных или приспособления некоторых рыб к жизни у дна- уплощение тела, окраска под цвет грунта, развитие успела и прочее. отсутствие кишечника, слабо развитая нервная система, отсутствие способности к самостоятельному передвижению, но появляются присоски, крючки, чтобы держаться на стенках кишечника своего хозяина, сильно развиты органы размножения- у паразитов человека.