Умоляю. надо. sos/ какие особенности строения характерны для хвощей? плаунов?

Бесполое размножение - спрорами. любят селиться во влажных местах, так как для полового размножения нужна вода, которая и доставит мужские гаметы к женским. хвощи и плауны - древние растения на земле, можно сказать живые ископаемые. они берут начало от водорослей и в связи с тем, что вышли на сушу у них впервые появляются проводящие, механические ткани (не забываем о первопоселенцах =псилофитах), а раз есть проводящая ткань, то нужно чем-то воду черпать - вот вам и корневище, оно и в почве укрепиться!

22.11.2014

немембранні органели:

1. рибосоми з двох субодиниць нерівного розміру – великої і малої, на які вони можуть диссоциировать.

мала субчастіца рибосоми відповідає за генетичні, декодуючі функції; велика – за біохімічні, ферментативні.

до складу рибосом входять білки і (ррнк). молекули ррнк 50-63% маси рибосоми і утворюють її структурний каркас. розрізняють два основних типи рибосом:

еукаріотичні (з константами седиментації цілої рибосоми – 80s, малої субодиниці

– 40s, великий – 60s);

прокариотические (відповідно 70s, 30s, 50s).

рибосоми можуть об’єднуватися в полірібосоми – полісоми. у таких комплексах вони пов’язані один з одним однією молекулою ірнк.

субодиниці рибосоми еукаріот утворюються в полісом. об’єднання субодиниць в цілу рибосому відбувається в цитоплазмі, як правило, під час біосинтезу білка.

функція:

синтез білка.

2. цитоскелет клітини утворений микротрубочками і микрофиламентами, клітинним центром. функції:

• визначає форму клітини,

• бере участь у її рухах,

• в поділі та переміщених самої клітини,

• у внутрішньоклітинному транспорті органоїдів та окремих сполук,

• фіксує органели в певному місці.

3. клітинний центр утворений центриолями (діплосома) і ущільненої цитоплазмою

– центросферой.

центриоль являє собою циліндр, утворений дев’ятьма групами з трьох злилися мікротрубочок (9 триплетів), з’єднаних між собою через певні інтервали поперечними зшивками.

формула мікротрубочок центриолей: (9 * 3) +0. у центрі мікротрубочок немає. у клітинах вищих рослин, нижчих грибів і деяких найпростіших центриолей немає. центриоли відносяться до самовідтворюються цитоплазми. вони виникають в результаті дуплікації.

ядро клітини складається з ядерної оболонки, каріоплазми (нуклеоплазма, ядерний сік), хроматину, ядерець.

ядерна оболонка складається з двох мембран. між мембранами є вузька щілина, заповнена напіврідким речовиною. у деяких місцях обидві мембрани зливаються один з одним, утворюючи ядерні пори, через які відбувається обмін речовин між ядром і цитоплазмою. зовнішня ядерна мембрана з боку, зверненої в цитоплазму, покрита рибосомами, що їй шорсткість, внутрішня мембрана гладка. вирости зовнішньої ядерної мембрани з’єднуються з каналами ендоплазматичної мережі, утворюючи єдину систему сполучених каналів.

каріоплазма – внутрішній вміст ядра, в якому розташовуються хроматин і одне або кілька ядерець. до складу ядерного соку входять різні білки (в тому числі ферменти ядра), вільні нуклеотиди.

ядерце являє собою округле щільне тільце, занурена в ядерний сік. кількість ядерець залежить від функціонального стану ядра і може коливатися від 1 до 5 -7 і більше (навіть в одній і тій же клітині). ядерця виявляються тільки в неделящіхся ядрах, під час мітозу вони зникають, а після завершення поділу виникають знову.

ядро не є самостійною структурою ядра.

ядерце – це скупчення ррнк і рибосомальних субодиниць на різних етапах формування. гени р-рнк займають певні ділянки однієї або декількох хромосомах і називаються ядерцевих організаторів, в області яких і утворюються ядришкі.такіе ділянки в метафазних хромосомах як звуження і називаються вторинними перетяжками.

хроматином називають грудочки, гранули та сетевідние структури днк ядра, інтенсивно забарвлюються деякими барвниками і відрізняються за формою від ядерця. розрізняють:

еухроматин – деспіралізованние (розкручені) ділянки хроматину, що мають вигляд тонких, нерозпізнаних при світловій мікроскопії ниток, слабо забарвлюються і генетично активних; гетерохроматин – спіраль і ущільнені ділянки хроматину, що мають вигляд грудочок або гранул, інтенсивно забарвлюються і генетично активних. конструктивний гетерохроматин утворений тільки нетранскрібіруемой днк. його роль полягає в підтримці загальної структури ядра, прикріпленні хроматину до ядерної оболонці, взаємне впізнавання гомологічних хромосом у мейозі, поділі сусідніх структурних генів, участі в процесах регуляції їх активності. факультативний гетерохроматин представлений у вигляді грудочок, що не транскрибується.

устьица располагаются на нижней стороне листа. им происходит газообмен между растением и внешней средой. через устьица происходит ттранспирация воды.

устьица ограничены 2мя бобовидными клетками, между которыми располагается устьичная щель, соединенная с воздушной камерой (фактически это межклеточное пространство - межклетник). пары воды и газы скапливаются в межклеточнрмпространстве и по ним поступают воздушную камеру устьица. бобовидные клетки, изменяя тургор, открывают и закрывают устьичную щель. при открытой щели происходит газообмен между воздухом и воздушной камерой