Придает прочность органам, образует остов растения - 2.осуществляет проведение питательных веществ во все части растения - 3.обеспечивает рост растения, дает начало всем тканям - 4.откладывает питательные вещества - 5.обеспечивает фотосинтез и минеральное питание растений - 6.защищает органы растения от неблагоприятных внешних воздействий - 7.клетки ткани двух видов: ситовидные трубки удлиненной формы с отверстиями в поперечных перегородках, трубки-сосуды с разрушенными поперечными перегородками - 8.клетки ткани мелкие живые, постоянно делятся - 9.ткань состоит из слоя живых клеток, выделяющих воскообразное вещество или из слоя мертвых клеток, окружающих все части растения - 10.клетки ткани с сильно утолщенными боковыми стенками - 11.клетки ткани крупные с тонкими оболочками, сильно развиты межклетники - 12.клетки ткани живые с хлоропластами или с длинными волосковидными выростами - 13.в стебле представлена камбием и находится между лубом и древесиной - 14.в стебле представлена древесинными и лубяными волокнами - 15.в стебле ткань находится в сердцевине - 16.в стебле ткань представлена древесины, ситовидными трубками луба - 17.находится в пробковой части коры стебля - 18.находится в мякоти листа, представлена столбчатой и губчатой тканью - 19.представлена кожицей листа - 20.находится в жилках листа - 21.находится в жилках листа -

Істо́рія (від дав.-гр. ἱστορία, «оповідь», «переказ про відоме, досліджене минуле»[1]) — наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій. Із усіх відомих історичних «фактів» лише незначна кількість може бути повною мірою перевірена і підтверджена. Більшість науковців, які займаються вивченням історичних документів, погоджуються, що сучасний погляд на життя в той чи інший іб впливає на нашу інтерпретацію та бачення минулого. Тому на одну й ту саму історичну подію може існувати декілька різних точок зору, кожна з яких є по-своєму цінною. Все ж, найціннішими є ті погляди та дослідження, які ґрунтуються на першоджерелах — документах, створених під час або невдовзі після подій, що вивчаються. Історію також вивчають у школах. Зрідка історію називають діє́пис[2][3].

Сперматозоїд (від дав.-гр. σπέρμα (Родовий відмінок дав.-гр. σπέρματος) — насіння, дав.-гр. ζωή — життя і дав.-гр. εἴδος — вид) — чоловіча гамета, зазвичай рухома, тваринних та рослинних організмів. Рух сперматозоїда відбувається переважно за до джгутика або амебоїдно (наприклад, деякі ракоподібні).

Довжина сперматозоїда у більшості організмів становить від 10 мкм до 80 мкм. Середня довжина сперматозоїда людини — 55 мкм. Головка при цьому складає ~5 мкм в довжину, ~3,5 мкм в ширину та ~2,5 мкм у висоту, тіло та хвостик — відповідно ~4,5 та ~45 мкм в довжину.

Застосовується термін щодо видів, у яких статевим процесом є оогамія. Процес розвитку сперматозоїдів називається сперматогенезом. Сперматозоїди рослин називають антерозоїдами, або сперміями.

Объяснение: