Аутосомы это: а) половые хромосомы б) хромосомы одинаковые у обоих полов в) гаметы с гаплоидным набором хромосом г) разновидность соматических клеток

Аутосомы это разновидность соматических клеток!

з віком кількість води в організмі зменшується. одна з теорій старіння пов'язує цей процес із зміною властивостей тканин, зменшенням їх здатності утримувати воду. протягом усього життя людину частка води коливається: у дитячому віці – близько 90 %, а в літньому – всього 65 %.

кількість води в організмі залежить від статі, віку і пов'язаного з ними співвідношення м'язової і жирової тканини. так як в м'язовій тканині більше води, ніж в жировій, а в організмі у чоловіків міститься більше м'язової тканини, ніж у жінок похилого віку, то і води в тілі чоловіків теж буде більше. цією ж обставиною пояснюється і меншу кількість води в людині більш старшого віку, коли м'язова тканина розвинена гірше.

за результатами досліджень виявлено, що люди похилого та старечого віку вживають рідини значно менше, ніж люди середнього та молодого віку, суттєво впливає як на соматичний стан, так і на розумові здібності людини.

між кількістю споживаної і виділюваної рідини у здорової людини існує суворе рівновагу. споживання рідини більшою мірою визначається температурою навколишнього середовища, умовами та характером праці, а також конституцією людини. при виведенні рідини з організму найбільш важливу роль відіграють нирки, шкіра і легені. людина щодня втрачає в середньому до 2,5 л рідини з сечею, калом, потом, видихуваним повітрям.

не секрет, що в кожному віці є свої фізіологічні особливості, так і відносини з водою після багатьох років активного трудового життя, у людей навчених досвідом дещо інші. вода – це основа життя на нашій планеті, вона бере участь у всіх процесах організму, підлаштовуючись спочатку під потрібні новонародженого, потім під потреби зрілої людини, у часи третього віку, роль рідини різко зростає, так як організм літніх людей більш ранимий і гірше, ніж у молодості може справлятися зі зневодненням.

Слои клеток у пресноводной гидры ( тело гидры, как и у всех кишечнополостных, состоит из двух слоев клеток. во внешнем слое клетки разнообразны: часть из них выполняют роль органов поражения добычи (стрекательные клетки), другие выделяют слизь, третьи сократимостью. во внешнем слое рассеяны и нервные клетки, отростки которых образуют сеть, покрывающую все тело гидры.) питание гидры ( гидра — хищник, пищей ей служат инфузории, мелкие рачки — дафнии, циклопы и другие, иногда попадается более крупная добыча в виде личинки комара или небольшого червя. рыбоводческим гидры даже могут наносить вред, поедая выклюнувшихся из икры мальков рыб.)пищеварение гидры ( охоту гидры легко наблюдать в аквариуме. широко раскинув свои щупальца, так что они образуют ловчую сеть, гидра висит щупальцами вниз. если долго наблюдать за сидящей гидрой, можно видеть, что ее тело все время медленно раскачивается, описывая передним концом круг. плывущий мимо циклоп задевает за щупальца и начинает биться, чтобы освободиться, но скоро, пораженный стрекательными клетками, затихает. парализованная добыча подтягивается щупальцем ко рту и поглощается. при успешной охоте маленький хищник раздувается от рачков, темные глазки которых просвечивают сквозь стенки тела. гидра может проглотить и добычу крупнее ее самой. при этом рот хищницы широко раскрывается, а стенки тела растягиваются. иногда изо рта гидры торчит часть непоместившейся добычи.)регенерация гидры ( гидры необыкновенной способностью к регенерации. у разрезанной на две части гидры быстро отрастают щупальца на нижней части и подошва на верхней. в зоологии знамениты замечательные эксперименты с гидрой, проведенные в середине xvii в. голландским учителем трамбле. ему не только удавалось получать целых гидр из мелких кусочков, но даже сращивать друг с другом половинки разных гидр, выворачивать их тело наизнанку, получать семиглавого полипа, похожего на лернейскую гидру из мифов древней греции. с тех пор этого полипа и стали называть гидрой.)размножение гидры (при хорошем питании гидра быстро начинает почковаться. рост почки от маленького бугорка до вполне сформированной, но еще сидящей на теле материнской особи, гидры занимает несколько дней. часто, пока молодая гидра еще не отделилась от старой особи, на теле последней уже образуется вторая и третья почки. так происходит бесполое размножение, половое размножение наблюдается чаще под осень при понижении температуры воды. на теле гидры появляются вздутия — половые железы, одни из которых содержат яйцевые клетки, а другие — мужские половые клетки, которые, свободно плавая в воде, проникают в полость тела других гидр и оплодотворяют неподвижные яйцеклетки. после образования яиц старая гидра обычно погибает, а из яиц при благоприятных условиях выходят молодые гидры.)